ГРАБАРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

гра́ба́р «землекоп»

запозичення з польської мови;
п. grabarz походить від свн. grabaere «землекоп» (нвн. Gräber «тс.»), повʼязаного з дієсловом graben «копати», спорідненим з гот. graban «тс.», стсл. по-грєбѫ «ховаю» (померлого), укр. гребти́;
р. [гра́барь], бр. граба́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́рбалка «велика совкова лопата»
гарба́рка «лопата, якою викидають землю»
граба́рка «велика лопата; візок для возіння землі; артіль грабарів; земляна робота»
граба́рство
грабаръ (XVI ст.)
грабарюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
граба́р білоруська
graban «тс.» готська
grabarz польська
гра́барь російська
grabaere «землекоп» (нвн. Gräber «тс.») середньоверхньнімецька
по-грєбѫ «ховаю» (померлого) старослов’янська
гребти́ українська
graben «копати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України