ГОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
гот (мн. го́ти, давнє східногерманське племʼя)
запозичено в давньоруську або ще в прасловʼянську мову з готської;
гот. guta «гот», як і шв. gute «готландець», дісл. gotar (мн.), повʼязане з назвою річки Gautelfr, складним словом, перший компонент якого gaut «початок річки, витік» перебуває в генетичному зв’язку з гот. giutan «лити», нвн. giessen «тс.»;
р. бр. болг. гот, др. г(ъ)тинъ «гот; житель о. Готланда», готскии, готскои, *гътьскъ «готський», п. Got, ч. слц. слн. Gót, схв. Гот, цсл. готѳъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гот | білоруська |
| гот | болгарська |
| guta «гот» | готська |
| giutan «лити» | готська |
| gotar (мн.) | давньоісландська |
| г «гот; житель о. Готланда» (ъ)тинъ | давньоруська |
| giessen «тс.» | нововерхньонімецька |
| Got | польська |
| гот | російська |
| Гот | сербохорватська |
| Gót | словацька |
| Gót | словенська |
| готскии | українська |
| готскои «готський» | українська |
| готѳъ | церковнослов’янська |
| Gót | чеська |
| gute «готландець» | шведська |
| gaut «початок річки, витік» | ? |
гото́вий
псл. gotovъ;
очевидно, споріднене з алб. gatë «готовий», gatuanj «готую» (Meyer EW 121; Berп. 1337– 338; Kiparsky, GLG 28–29; Фасмер I 448–449);
у такому разі gotovъ має бути похідним від псл. *gotъ (пор. вл. hot «приготування»);
далі, можливо, повʼязане з іє. *gā- «іти» (супін *gātu-) з вторинним скороченням кореневого ā (пор. нвн. bereit «готовий» від reiten «їхати верхи», fertig «готовий» від Fahrt «їзда, подорож»);
у такому разі первісне значення – «готовий іти»;
менш певні відповідники – τρ.νη-γάτεος «новий (ново приготовлений)» (Младенов РФВ 68, 378–382; Jokl IF 49, 290–300), дінд. gháṭate «ретельно займається» (Machek KZ-64, 265–266);
р. гото́вый, бр. гато́вы, др. готовыи, п. gotowy, ч. слц. hotový, вл. hotowy, нл. gotowy, болг. гото́в, м. готов, схв. гòтов, слн. gotòv, стсл. готовъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виготовля́ти
готі́в
готі́вля
гото́в
гото́вити
гото́вість
гото́вність
готува́ти
готува́ч
заготіве́льний
заготіве́льник
заготі́вка
заготі́вля
заготі́вний
заготі́вник
заготова́ч
загото́вка
загото́влювач
загото́вочний
загото́вчий
загото́вщик
заготува́ч
напогото́ві
підгото́вка
підгото́вний
підгото́вник
підгото́вчий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gatë «готовий» | албанська |
| гато́вы | білоруська |
| гото́в | болгарська |
| hotowy | верхньолужицька |
| gháṭate «ретельно займається» | давньоіндійська |
| готовыи | давньоруська |
| *gā- «іти» (супін *gātu-) | індоєвропейська |
| готов | македонська |
| gotowy | нижньолужицька |
| gotowy | польська |
| gotovъ | праслов’янська |
| *gotъ (пор. вл. hot «приготування») | праслов’янська |
| гото́вый | російська |
| гòтов | сербохорватська |
| hotový | словацька |
| gotòv | словенська |
| готовъ | старослов’янська |
| hotový | чеська |
| gatuanj «готую» | ? |
| τρ.νη-γάτεος «новий (ново приготовлений)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України