ГОРТАНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
горта́нь
псл. *gъr-t-anь, похідне від іє. *guer-, *gūerə- «поглинати, ковтати»;
споріднене з дінд. gūrtáḥ «пожертий» (з іншим ступенем вокалізму);
менш вірогідне виведення від первісного *грълтать «горловий стовбур» (Погодин РФВ 32, 273);
сумнівний звʼязок з лат. glūtio «ковтаю, поглинаю» (спорідненим з укр. глита́ти] (Соболевский ЖМНП 1886, сент., 149: Фасмер І 444–445);
р. горта́нь, [грыта́нь], бр. гарта́нь, др. гъртань, п. krtań, ст. krztań, ч. hrtan, [hrtán, chřtán], слц. hrtan «горло», нл. gjarś (› *gъrtь) «тс.», болг. гръкля́н, гръкла́н, гърта́н, м. грклан, схв. гркљāн, слн. grtánec, стсл. грътanь., грьтanь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
герта́нка
«тс.»«головка дихального горла»
герта́нь
«гортань»
горта́нка
«кадик; горлянка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарта́нь | білоруська |
| гръкля́н | болгарська |
| gūrtáḥ «пожертий» (з іншим ступенем вокалізму) | давньоіндійська |
| гъртань | давньоруська |
| glūtio «ковтаю, поглинаю» (спорідненим з укр. глита́ти] (Соболевский ЖМНП 1886, сент., 149: Фасмер І 444--445) | латинська |
| грклан | македонська |
| gjarś «тс.» (› *gъrtь) | нижньолужицька |
| krtań | польська |
| *g | праслов’янська |
| горта́нь | російська |
| гркљāн | сербохорватська |
| hrtan «горло» | словацька |
| grtánec | словенська |
| грыта́нь | українська |
| hrtán | українська |
| chřtán | українська |
| гръкла́н | українська |
| гърта́н | українська |
| грьтanь | українська |
| hrtan | чеська |
| *g | ? |
| *gūerə- «поглинати, ковтати» | ? |
| грълтать «горловий стовбур» | ? |
| krztań | ? |
| грътanь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України