ГОРОДОВИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

горд «калина цілолиста (чорна), Viburnum lantana L.» (бот.)

неясне;
спроба повʼязання з го́род (Brückner 172 – 173) сумнівна;
р. [горд] «калина цілолиста», [гордо́вина, горди́на, гордо́ви́к] «тс.», бр. [гардавіца] «калачики», [гардовіца, зярдовіца] «тс.», п. [hord] «калина цілолиста», [hordowina, ordowina, hordownik, ordownik, hordowid, ordowid] «тс.», ст. hordowit «калачики» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

вордовина
гардови́на «тс.; калачики, проскурняк кучерявий, Malva crispa L.»
горди́на
гордівка
гордовать «калачики»
гордовид
гордови́к
гордови́на
гордовод «тс.»
горо́довина́ «тс.»
ордина
хордовина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гардавіца «калачики» білоруська
hord «калина цілолиста» польська
горд «калина цілолиста» російська
гордо́вина українська
горди́на українська
гордо́ви́к «тс.» українська
гардовіца українська
зярдовіца «тс.» українська
hordowina «тс.» українська
ordowina «тс.» українська
hordownik «тс.» українська
ordownik «тс.» українська
hordowid «тс.» українська
ordowid «тс.» українська
го́род ?
hordowit «калачики»укр.) ?

гордовля «алтея лікарська, рожева, Althaea officinalis L.; Althaea rosea Cav.» (лікарська, рожева)(бот.)

повʼязане з [гордовать] «калачики, проскурняк кучерявий, Malva crispa L.», [горо́довина́] «тс.»;
близькість назв обох рослин зумовлена їх зовнішньою схожістю;
пор. кала́чики «Malva crispa L.» і [«Althaea officinalis L.»];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гордовать «калачики, проскурняк кучерявий, Malva crispa L.» ?
горо́довина́ «тс.» ?
кала́чики «Malva crispa L.» ?

го́род «місто» (заст. розм.)

непереконливе припущення (Kiparsky GLG 103 – 108) про запозичення з групи centum до групи satǝm;
думка про запозичення з германських мов (Zubatý AfSlPh 16, 420 – 421; St. a čl. II 125; Feist 198) необґрунтована;
псл. *gordъ повʼязане також з псл.ьrdь «жердина»;
сюди ж із палатальним початковим *gh- р. (пн.) [зоро́д] «місце, обгороджене для стогу сіна», лит. žárdas «жердина», прус. sardis «пліт, огорожа», фріг. -zordum «місто», а також лат. hortus «садок», гр. χόρτος «огорожа» (з t зам. іє. dh) (Zupitza KZ 37, 389);
іє. *ghor-dho-s, похідне від кореня *gher- «оточувати, охоплювати», отже, первісне значення – «обгороджене місце»;
споріднене з лит. gardas «загорода, кошара; загорожа», лтс. gãrds «відгороджене місце для свиней», днн. gard «загорода», двн. gart «область», гот. gards «дім», алб. garth, -dhi «огорожа», фріг. -gordum «місто» (у Маnеgordum «місто Манеса»), хет. gurta«тс.», тох. В kercīye «палац» (з *ghordhiom), дінд. gṛháḥ «дім», ав. gərəđa «печера»;
псл. *gordъ;
р. го́род, бр. го́рад, др. городъ «огорожа, паркан, фортеця; місто; мур», п. gród «фортеця, замок; місто», каш. [Staro(o)gard], ч. слц. hrad «замок, фортеця», вл. hród «замок, фортеця; палац», нл. grod «тс.», полаб. gord «стайня; стодола», болг. град «місто», м. град «місто; фортеця», схв. грȃд «місто; фортеця; замок», слн. grád «замок, палац», стсл. градъ «місто, сад»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горда «тс.»
горо́д «квітник біля xaти, обнесений огорожею» (‹ (‹ огород,)
города
горо́ддя «городи» (зб.)
горо́джя «огорожа»
горо́ди́н «місто»
городи́на «тин, пліт, паркан»
горо́дина
городи́нець «мешканець міста; городовий козак»
городи́сько «городище»
городи́ти
городи́ще
городі́льник «той, що робить тини, плоти»
горо́днє «овочі»
горо́дник
городникува́ти
горо́дництво
городни́чий
горо́дній
горо́дній
городня́к «самосад»
городови́й «повʼязаний з городами (містами пн. України, де розташовувалося городове козацтво); (субст.) городовик (поліцай)» (іст.)
городови́к
горо́довина́ «городина»
городови́чка «мешканка Полтавщини, Київщини, Чернігівщини»
городо́к «містечко; вид гри»
городськи́й «міський» (рідк.)
городьба́ «плетіння плотів, обгороджування»
городя́нин
городя́нство «міщанство; городяни»
городя́нський
городя́нщина «тс.»
горо́жа
горожа́нин
горожа́нство «міщанство; городянство» (зб.)
горожа́нський
за́горда «загорода»
за́горідь
за́горо́да
загоро́дець «загороджене місце»
загоро́джувач
за́городище «місце, де була загорода»
за́горо́дка
загородни́й
загоро́жа
обгоро́да
огоро́д
огоро́да
огоро́джувальний
огоро́дина
огоро́дний
огоро́дник
огородникува́ти
огоро́днина
огоро́дництво
огоро́дницький
огоро́жа
оро́д «город»
перегорі́дка
перегоро́да
перегоро́дка
перегоро́дний
перегоро́жа
підгоро́ддя «приміське село»
підгоро́дець «мешканець приміського села»
підгоро́дній «приміський»
підгоро́дня «тс.»
підгородя́нин «тс.»
при́город «передмістя»
при́города «гребля»
пригоро́дній «приміський»
пригоро́док «прибудова до хати»
ро́згородь «перегородка; розʼєднання, розбрат»
угоро́д (на вгоро́ді)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gərəđa «печера» авестійська
garth албанська
го́рад білоруська
град «місто» болгарська
hród «замок, фортеця; палац» верхньолужицька
gards «дім» готська
χόρτος «огорожа» (з t зам. іє. dh) грецька
gart «область» давньоверхньонімецька
gṛháḥ «дім» давньоіндійська
gard «загорода» давньонижньонімецька
городъ «огорожа, паркан, фортеця; місто; мур» давньоруська
Staro(o)gard кашубський
hortus «садок» латинська
gãrds «відгороджене місце для свиней» латиська
žárdas «жердина» литовська
gardas «загорода, кошара; загорожа» литовська
град «місто; фортеця» македонська
grod «тс.» нижньолужицька
gord «стайня; стодола» полабська
gród «фортеця, замок; місто» польська
*gordъ праслов’янська
«жердина» праслов’янська
*gordъ праслов’янська
sardis «пліт, огорожа» прусська
го́род російська
грȃд «місто; фортеця; замок» сербохорватська
hrad «замок, фортеця» словацька
grád «замок, палац» словенська
градъ «місто, сад» старослов’янська
-zordum «місто» фрігійська
-gordum «місто» (у Маnеgordum «місто Манеса») фрігійська
gurta «тс.» хетська
hrad «замок, фортеця» чеська
*gh- ?
зоро́д «місце, обгороджене для стогу сіна» (пн.) ?
*ghor-dho-s ?
*gher- «оточувати, охоплювати» ?
-dhi «огорожа» ?
kercīye «палац» (з *ghordh$iom) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України