ГОРОБЧИХА — ЕТИМОЛОГІЯ
горобе́ць «Passer domesticus» (орн.)
псл. *vorьbjь, *ѵorbьcь, (лехітське) [*ѵorbъlь];
споріднене з гр. ῥόβιλλος «рід птаха», лит. žvìrblis «горобець», лтс. zvirbulis «тс.» (балтійські слова видозмінені контамінацією з іншими, очевидно, звуконаслідувальними словами на ž-, лтс. z-, пор. лтс. zvañdzinât «дзвеніти»);
походження слова неясне;
припускають (Преобр. І 96; Machek ESJČ 627) звуконаслідувальне походження;
укр. г- зам. первісного в-, очевидно, під впливом сприйняття останнього як протетичного (типу в- у вівця́, вого́нь, ву́лиця) і заміни іншим протетичним придиховим г- (як у горі́х, го́стрий тощо);
сумнівна гіпотеза про псл. *γvorb- (Шахматов ИОРЯС 17/1, 288), а також про спорідненість псл. слова з гот. sparwa «горобець», двн. sparo, нвн. Sperling, дангл. spearwa «тс.» (Machek тж);
р. воробе́й, (пд.) [вирябе́й], бр. верабе́й, др. воробии, п. wróbel, [wróbel], ст. wrobl, wróbl, ч. слц. vrabec, вл. wrobl, нл. robel, [wróbel], болг. врабе́ц, м. врабец, схв. вра́бац, слн. vrábec, стсл. врабии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
веребе́й
веребе́ц
ворабель
воробʼя́
воробʼя́чка
«горобиний послід»
воробе́й
воробе́нь
воробе́ць
вороби́ця
воробня́
(зб.)
воро́бок
воробчи́ха
горобʼя́
горобʼя́тник
«вид яструба»
горобʼя́чий
горобе́й
горобе́ль
«тс.»
горобеня́
гороби́ний
гороби́нячий
горо́бка
горобли́ха
горобли́чка
горобси́ця
«горобчиха»
горобцюва́ння
«легковажне, розпусне життя»
горобчи́ха
горобчи́ця
оробе́йко
оробе́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верабе́й | білоруська |
| врабе́ц | болгарська |
| wrobl | верхньолужицька |
| sparwa «горобець» | готська |
| ῥόβιλλος «рід птаха» | грецька |
| spearwa «тс.» | давньоанглійська |
| sparo | давньоверхньонімецька |
| воробии | давньоруська |
| zvirbulis «тс.» (балтійські слова видозмінені контамінацією з іншими, очевидно, звуконаслідувальними словами на ž-, лтс. z-, пор. лтс. zvañdzinât «дзвеніти») | латиська |
| žvìrblis «горобець» | литовська |
| врабец | македонська |
| robel | нижньолужицька |
| Sperling | нововерхньонімецька |
| wróbel | польська |
| *vorьbjь | праслов’янська |
| *γvorb- | праслов’янська |
| слова | праслов’янська |
| воробе́й (пд.) | російська |
| вра́бац | сербохорватська |
| vrabec | словацька |
| vrábec | словенська |
| врабии | старослов’янська |
| г- | українська |
| wróbel | українська |
| wróbel | українська |
| vrabec | чеська |
| *ѵorbьcь | ? |
| *ѵorbъlь | ? |
| первісного | ? |
| г- (як у горі́х, го́стрий тощо) | ? |
| wrobl | ? |
| wróbl | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України