ГОРНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. garniec «тс.; великий горщик» споріднене з укр. горня́, го́рщик;

р. бр. га́рнец;

запозичення з польської мови;

п. garnuszek «горщичок, горнятко» є зменшеною формою від garnek «горщик», спорідненого з укр. горня́, го́рщик;

видозмінене запозичення з польської мови;

форма українського слова може пояснюватися як фонетичними причинами – діалектною появою г перед початковим голосним і гіперичною заміною ненаголошеного у звуком о (відштовхування від «укання»), так і семантичними – зближенням із словами горня́, го́рщик і под;

пор. р. заст. ури́льник «нічний горщик», ури́нник «тс.»;

п. urynał «нічний горщик; (ст.) посудина, що вживалася лікарями для аналізу сечі» походить від слат. ūrīnālis «сечовий», повʼязаного з ūrīna «сеча»;

псл. *g^ъrnъ;

споріднене з лат. fornus «піч», дінд. ghṛṇáḥ «спека, жар», прус. goro «місце вогню»;

іє. *g^uhr-no-;

той самий корінь з іншими ступенями вокалізму також у словах горі́ти, грі́ти, жар;

р. горн, [го́рон], бр. го́ран, др. гърнъ, п. garnek «горщик», ч. hrnec, слц. hrniec, вл. hornc, нл. gjarne, полаб. gornək, болг. гърне́, м. грне, грнец, схв. грне, грнац, слн. [gŕnec] «тс.», стсл. грънъ;