ГОРНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *g^ъrtati, *g^ъrtnǫti;

споріднене з лит. gurgulỹs «сплутані нитки; зграя птахів», гр. γάργαρα «купа, юрба», ἄγυρις «скупчення, натовп», а також – з іншим ступенем вокалізму – ἀγείρω (ảγερѽ) «збираю», ảγορά «збори; площа для зборів»;

іє. *ger- «збирати»;

р. (пд.-зах.) [горта́ть, горну́ть], бр. гарта́ць, гарну́ць, п. garnąć, [o-gartać], ч. hrnouti, слц. hrnúť, вл. wuhornyć «закасати», нл. [garnuś] «схопити», болг. пригръ́щам «обіймаю, пригортаю», м. пригрне се «пригорнеться», схв. гр́нути «згортати; іти натовпом», гр́тати, слн. gŕniti;

неясне;

можливо, запозичене з румунської мови;

рум. gregár «стадний» (молд. грега́р «тс.»), яке при запозиченні могло набути значення «швидкий, рухливий», походить від лат. gregārіus «належний до стада», похідного від grex «стадо, натовп, юрба», спорідненого з гр. дор. ἀ-γρέ-τᾱς «збирач», псл. *g^ъrtati, укр. горну́ти, го́рстка;

результат видозміни форми [підго́рлиця] «тс.», зближеної з основами го́рно або горну́ти, а також го́лий;