ГОРНИЦА — ЕТИМОЛОГІЯ
го́рниця «кімната; горище»
псл. gorьnica, похідне від прикметника gorьriь «верхній» (др. горьнь «тс.»), повʼязаного з іменником gora «гора»;
р. го́рница «(найкраща) кімната в селянському домі», др. горьница «кімната в верхній частині будинку; кімната взагалі», болг. м. [го́рница] «верхня кімната», схв. го́рница «горниця, мезонін», стсл. горьница «кімната в верхній частині будинку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гі́рниця
«тс.»
го́рнишний
«кімнатний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| го́рница «верхня кімната» | болгарська |
| горьница «кімната в верхній частині будинку; кімната взагалі» | давньоруська |
| го́рница «верхня кімната» | македонська |
| gorьnica | праслов’янська |
| го́рница «(найкраща) кімната в селянському домі» | російська |
| го́рница «горниця, мезонін» | сербохорватська |
| горьница «кімната в верхній частині будинку» | старослов’янська |
| gorьriь «верхній» (др. горьнь «тс.») | ? |
| gora «гора» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України