ГОРЛИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

го́рлиця «Streptopelia turtur» (орн.)

очевидно, псл. *gъrlica звуконаслідувального походження (пор. слн. grléti, grlíti «туркати» – про горлиць);
у такому разі d в чеській, словацькій і польській формах зʼявилося пізніше в результаті зближення з hrdlo (gardło) «горло»;
менш переконлива реконструкція псл. *gъrdlica як похідного від *gъrdlo «горло» – за формою вола горлиці (Bern. І 369; Преобр. І 147; Фасмер І 441; ЭССЯ 7, 203 – 204);
р. го́рлица, др. гърли́ца, п. gardlica, ч. слц. hrdlička, болг. [гърлица], м. грлица, схв. грлица, слн. gŕlica, стсл. грълица;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гърлица болгарська
гърли́ца давньоруська
грлица македонська
gardlica польська
*g (пор. слн. grléti, grlíti «туркати» -- про горлиць) праслов’янська
*gъrdlica «горло» праслов’янська
го́рлица російська
грлица сербохорватська
hrdlička словацька
gŕlica словенська
грълица старослов’янська
hrdlička чеська
*gъrdlo ?

о́рлиця «горлиця, Streptopelia turtur» (орн.)

результат видозміни деетимологізованої назви го́рлиця, помилково зближеної з оре́л, орли́ця;
Фонетичні та словотвірні варіанти

орлик
о́рличка
о́рліца «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́рлиця ?
оре́л ?
орли́ця ?

підго́рлиця «зобастий голуб, Columba gutturosa» (орн.)

не зовсім ясне;
може бути пов’язане з підго́рля «підгруддя, воло» (з огляду на велике воло, яким відзначається цей птах) або з назвою іншого схожого птаха го́рлиця (як підо́рлик з о́рлик і под.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
підго́рля «підгруддя, воло» (з огляду на велике воло, яким відзначається цей птах) українська
го́рлиця (як підо́рлик з о́рлик і под.). українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України