ГОРЛАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

го́рло

псл. *gъrdlo;
споріднене з лит. gurklỹs «підгорля, воло», ст. gurklė «горло», прус. gurcle «тс.», гр. βάρατρον «провалля, безодня», лат. gurges «тс.; (пізніше) горло», gurguliō «горло»;
іє. *guer-, *guerə- «поглинати, ковтати» (відбите у стсл. жрѣти, укр. же́рти], первісне значення «те, чим ковтають». – Шанский ЭСРЯ І 4, 136; Фасмер І 441 – 442; Sławski І 257; БЕР І 303; Skok І 621 – 622; ЭССЯ 7, 204 – 205; Bern. I 639; Meillet Études 316. – Див. ще же́рти;
р. го́рло, бр. го́рла, др. гърло, п. gardło, ст. діал. garło, ч. слц. hrdlo, вл. hordło (horło), нл. gjardło (gjarło), болг. гъ́рло, м. грло, схв. грло, слн. gŕlo, цсл. гръло;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гарла́нити
гарлапа́н
гарлапа́нити
гарла́ти
гарла́тий
гарла́ч
гарля́нка
горла́й
горла́нити
горла́нь
горла́стий
горла́ти
горла́тий
горла́ха «яма для зберігання зерна»
горла́ч «горлань; (орн.) голуб воластий, Columba gutturosa»
горла́чка «гортань»
горлі́вка «манера співу в тірольців»
горлова́ «яма у вигляді глечика для зберігання зерна»
горлови́й
горлови́к
горлови́на
горлопа́н
горлопа́нити
горля́к «тс.»
горля́ний
горля́нка
підго́рлина «підгруддя, підгорля»
підго́рлиця «тс.»
підго́рля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́рла білоруська
гъ́рло болгарська
hordło (horło) верхньолужицька
βάρατρον «провалля, безодня» грецька
гърло давньоруська
*g індоєвропейська
gurges «тс.; (пізніше) горло» латинська
gurklỹs «підгорля, воло» литовська
грло македонська
gjardło (gjarło) нижньолужицька
gardło польська
*g праслов’янська
gurcle «тс.» прусська
го́рло російська
грло сербохорватська
hrdlo словацька
gŕlo словенська
гръло церковнослов’янська
hrdlo чеська
gurklė «горло» ?
gurguliō «горло» ?
*g «поглинати, ковтати» (відбите у стсл. жрѣти, укр. же́рти], первісне значення «те, чим ковтають». -- Шанский ЭСРЯ І 4, 136; Фасмер І 441 -- 442; Sławski І 257; БЕР І 303; Skok І 621 -- 622; ЭССЯ 7, 204 -- 205; Bern. I 639; Meillet Études 316. -- Див. ще же́рти. ?
garło ?
garło ?

верла́нь «горлань»

очевидно, результат контамінації слів вере́ск, вереща́ти (або верзти́) і горла́нь, горла́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

верла́стий «тс.»
верла́тий «галасливий»
Іверла́ти «галасувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вере́ск ?
вереща́ти (або верзти́) ?
горла́ти ?

гарли́кати «погано співати»

результат контамінації дієслів горла́ти ([гарла́ти]) і курли́кати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
горла́ти ([гарла́ти]) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України