ГОРИЗОНТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
горизо́нт
через польську або німецьку мову (нім. Horizónt) запозичене з латинської;
лат. horīzōn, -ontis «горизонт, небосхил» походить від гр. ὁρίζων, -οντος «горизонт», що виникло в результаті скорочення виразу ὁρίζων κύκλος букв. «обмежуюче коло», в якому форма ὁρίζων є активним дієприкметником теп. часу від дієслова ὁρίζω «обмежую», повʼязаного з іменником ὅρος «межа, грань», спорідненим з оск. uruvú «кордон»;
р. горизо́нт, бр. гарызо́нт, п. horyzont, ч. слц. horizont, вл. horicont, болг. м. хоризо́нт, схв. хорùзонт, слн. horizónt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горизонта́ль
горизонта́льний
горизонтъ
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гарызо́нт | білоруська |
хоризо́нт | болгарська |
horicont | верхньолужицька |
ὁρίζων | грецька |
horīzōn | латинська |
хоризо́нт | македонська |
uruvú «кордон» | оскська |
horyzont | польська |
горизо́нт | російська |
хорùзонт | сербохорватська |
horizont | словацька |
horizónt | словенська |
horizont | чеська |
-ontis «горизонт, небосхил» | ? |
-οντος «горизонт» | ? |
часу від дієслова ὁρίζω «обмежую» | ? |
ὅρος «межа, грань» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України