ГОРБУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
горб
псл. *gъrbъ;
споріднене з лит. gurbti «буйно рости», ісл. korpa «зморшка», korpna «братися зморшками», прус. garbis, grabis «гора», лит. gárbana «локон», ірл. gerbach «зморшкуватий», вірм. kartʼ «вудка, гачок» (‹*grp-ti);
іє. *gerb- «морщитися, вигинатися», похідне від *ger«крутити, вити»;
р. горб, [го́роб], бр. горб, др. гърбъ, п. garb, ч. слц. hrb, вл. horb, нл. gjarb, болг. гръб «спина», м. грб «тс.», схв. грба «горб», слн. gŕb gŕba) «тс.», цсл. гръбъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горба́ка
«пагорок»
горба́нь
горба́ня
«горб на полі»
горба́стий
горба́тий
горба́тіти
горбач
«горбань; комар Ж»
го́рбий
«горбатий, кривий»
горби́на
«горб»
горби́нка
горби́стий
го́рбити
горбкува́тий
горбо́ватий
горбова́тина
«сіно з горбів»
горбо́вина
«пагорок; опуклість»
горбува́тий
горбу́ля
«горбань Я; обапіл МСБГ»
па́горб
пагорбкува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| горб | білоруська |
| гръб «спина» | болгарська |
| horb | верхньолужицька |
| kartʼ «вудка, гачок» (‹*g$rp-ti) | вірменська |
| гърбъ | давньоруська |
| *gerb- «морщитися, вигинатися» | індоєвропейська |
| gerbach «зморшкуватий» | ірландська |
| korpa «зморшка» | ісландська |
| gurbti «буйно рости» | литовська |
| gárbana «локон» | литовська |
| грб «тс.» | македонська |
| gjarb | нижньолужицька |
| garb | польська |
| *g | праслов’янська |
| garbis | прусська |
| горб | російська |
| грба «горб» | сербохорватська |
| hrb | словацька |
| gŕb gŕba «тс.» | словенська |
| го́роб | українська |
| гръбъ | церковнослов’янська |
| hrb | чеська |
| korpna «братися зморшками» | ? |
| grabis «гора» | ? |
| *ger «крутити, вити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України