ГОНЧАР — ЕТИМОЛОГІЯ
гонча́р
псл. *gъrnьčarь, повʼязане з *gъrnьсь «горщик» (пор. укр. [горнець] «тс.»), похідним від *gъrnь «горно», з суфіксом -аrь латинсько-германського походження на позначення професій;
в східнословʼянських мовах -р- в середині слова зникло в результаті дисиміляції;
р. гонча́р, бр. ганча́р, др. гърньчаръ, гъръньчаръ, п. garncarz, рідк. garczarz, [garcarz, ganczarz, gancárz, ganczárz], ч. hrnčíř, слц. hrnčiar, вл. hornčer, нл. gjarncaŕ, болг. грънча́р, м. грнчар, схв. грнчāр, ст. грњчар], стсл. гръньчарь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ганча́р
гонча́рити
гончари́ще
«місце, де видобувають гончарну глину»
гонча́рка
«глина, з якої виготовляють посуд»
гонча́рня
гонча́рство
горча́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ганча́р | білоруська |
| грънча́р | болгарська |
| hornčer | верхньолужицька |
| гърньчаръ | давньоруська |
| грнчар | македонська |
| gjarncaŕ | нижньолужицька |
| garncarz | польська |
| *g | праслов’янська |
| гонча́р | російська |
| грнчāр | сербохорватська |
| hrnčiar | словацька |
| гръньчарь | старослов’янська |
| гъръньчаръ | українська |
| garcarz | українська |
| ganczarz | українська |
| gancárz | українська |
| ganczárz | українська |
| hrnčíř | чеська |
| *g «горщик» (пор. укр. [горнець] «тс.») | ? |
| *g «горно» | ? |
| -аrь | ? |
| -р- | ? |
| garczarz | ? |
| грњчар | ? |
гончар «плаун (пʼядич) звичайний, Lycopodium clavatum L.» (бот.)
очевидно,повʼязане з гонча́р «майстер, який виготовляє посуд з глини»;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гонча́р «майстер, який виготовляє посуд з глини» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України