ГОНТАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ґонт «покрівельний матеріал у вигляді дощечок»
запозичення з польської мови, п. gont, gonta (рідк. gunt), як і ч. діал. ст. hont, походить, очевидно, від свн. gant «балочне перекриття» (бав. gont «тс.») як скорочення форми ganter «підкладка з балок або пнів», що походить від лат. cant(h)ērius «балочне перекриття; вʼязання даху; крокви», запозиченого з невідомого джерела;
непереконливе виведення п. gont від лат. scandula «тс.» (Karłowicz SWO 187; SW І 873);
р. гонт, [го́нот, го́ноть], бр. го́нта, гонт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
генти́на
«шматок дерева, грубо оброблений для виготовлення ложки, клепки, посуду»
ги́та
«дошка, що становить одну восьму розпиляного й розколеного стовбура дерева»
гити́на
«колотвиця, скіпка, скалка, дрань»
гити́ннє
«деревʼяна колода, розколена посередині на чотири частини»
гінти́на
«відцентрово (у вигляді ґонту) розколотий стовбур дерева»
гінтови́й
(гінтова дошка «дошка, відпиляна збоку від чверті стовбура дерева»)
гіти́нка
«молода ялина»
ґо́нот
ґонт
го́нта
ґо́нта
ґонта́ль
«залізний цвях для прибивання ґонту»
гонта́р
ґонта́р
«покрівельник, що криє дахи ґонтом»
ґонти́на
ґонти́ти
го́нтя
«тс.»
ґо́нтя
ґонтяни́ця
«ялина, що годиться на ґонт»
ґонтя́р
«тс.»
ґонтя́рка
«тс.»
кгонтъ
(1578)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| го́нта | білоруська |
| cant(h)ērius «балочне перекриття; вʼязання даху; крокви» | латинська |
| scandula «тс.» | латинська |
| gont | польська |
| gont | польська |
| гонт | російська |
| gant «балочне перекриття» (бав. gont «тс.») | середньоверхньнімецька |
| го́нот | українська |
| го́ноть | українська |
| гонт | українська |
| hont | чеська |
| gonta (рідк. gunt) | ? |
| hont | ? |
| hont | ? |
| ganter «підкладка з балок або пнів» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України