ГОМЕОПАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
гомеопа́тія «лікування мінімальними дозами речовин, які є збудниками подібних захворювань»
запозичення з німецької мови;
нім. Homöopathíe утворене лікарем С. Ганеманом від гр. ὁμοιοπάϑεια «подібність у стражданні», яке складається з основ прикметника ὅμοιος «подібний», спорідненого з псл. samъ, укр. сам, та іменника πάϑος «страждання, хвороба»;
р. гомеопа́тия, бр. гамеапа́тыя, п. слц. homeopatia, ч. homeopatie, вл. homeopatija, болг. хомеопатия, схв. хомеопàтија, слн. homeopatíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гомеопа́т
гомеопати́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гамеапа́тыя | білоруська |
хомеопатия | болгарська |
homeopatija | верхньолужицька |
ὁμοιοπάϑεια «подібність у стражданні» | грецька |
Homöopathíe | німецька |
homeopatia | польська |
samъ | праслов’янська |
гомеопа́тия | російська |
хомеопàтија | сербохорватська |
homeopatia | словацька |
homeopatíja | словенська |
сам | українська |
homeopatie | чеська |
Ганеманом | ? |
ὅμοιος «подібний» | ? |
πάϑος «страждання, хвороба» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України