ГОЛУБЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

не може бути виведене також від нім. Kohlblatt «капустяний лист, голубець» (Преобр. І 142);

р. голубцы́, бр. галубцы́, п. hołubce (з укр.), gołąbki (калька з укр. схв. [golubići] «вид галушок»; – очевидно, похідне утворення від го́луб, зумовлене певною подібністю форми; сумнівний звʼязок з галу́шка (Ильинский RSl 6, 19; Горяев 73);

псл. *golǫbь;

дальша етимологія остаточно не встановлена;

очевидно, розширення на -b- основи на -n-, яке перейшло потім до -і- основ (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);

виводиться від іє. *ghel- (укр. жо́втий) і зіставляється з лит. guĨbė «лебідь», прус. gulbis «тс.», оскільки індоєвропейські назви голуба ґрунтуються часто на назвах кольорів (Bern. I 322; Meillet Études 271);

можлива зміна значення «жовтий» на «голубий» пояснюється при цьому паралеллю лат. flāvus «блідожовтий» : двн. blāo «голубий»;

висувається також цікаве порівняння з лит. gelumbe «(синє?) сукно» (Walde – Hofm. І 249; Specht 123; Petersson BSl. Wortst. 5);

дехто вважає спорідненим з лат. columbus «голуб», припускаючи давній паралелізм k : g (Machek ESJČ 175; Otrębski Idg. Forsch. 156);

менш імовірні припущення про запозичення з латинської мови (Семереньи ВЯ 1967/4, 20 – 21; Schrader Reallexikon II 514; Соболевский РФВ 71, 441) або з якоїсь доіндоєвропейської мови (Machek LP З, 103 – 104), про звʼязок з псл. *galъ «темний», укр. га́лка (Brückner 293), про наявність у слові префікса go- при корені *lǫb- (Rudnicki SO 3 – 4, 289 – 290), про походження псл. golǫbь від прикметника golǫbъ «голубий», а не навпаки (Moszyński LP 35, 189);

р. го́лубь, бр. го́луб, др. голубь, п. gołąb, ч. слц. holub, вл. hołub, нл. gołhib, gołb, болг. гъ́лъб, м. гулаб, голаб, схв. гȍлуб, слн. golób, стсл. голѫбь;

заміна назви о́рлики на голубки́ могла бути повʼязана з голубим кольором квітів одного з різновидів рослини;

останній ряд назв зумовлений впливом лат. Aquilegia «тс.», сприйнятого як дериват від aquila «орел», хоча воно, очевидно, утворене з основ іменника aqua «вода» і дієслова lego «збираю», пор. р. водосбо́р «тс.»;

пор. також нім. Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка»);

пор. іншу назву тієї самої рослини о́рлики, р. [о́рлики], бр. [во́рлікі, го́рлікі] «тс.», п. orlik, orlica, ч. слц. orlíček, слн. orlica, orliček;

назва пояснюється подібністю квітки рослини до птаха;

похідне утворення від го́луб;

р. голубо́к, голубки́ «тс.»;

мотивація назви неясна;

повʼязане з го́луб;

очевидно, виникло на основі рум. halandála «абияк, безладно», alandála «тс.», можливо, зближеного з alambicá «переганяти, дистилювати; мудрувати»;

рум. alandála «виводиться від нгр. (λέγω) αλλ’ ἀντ’ ἄλλων «(говорити) дурниці» (букв, «говорити одне замість другого»);

форма галамбе́ць могла бути утворена за зразком голубе́ць;

зіставляється також (Онишкевич) з уг. gombóc «галушка (звичайно з начинкою)»;

менш вірогідне повʼязання з вихідним первісним *holovobol, що передбачає занадто складне перетворення (Machek Jm. rostl. 179);

назви зумовлені кольором плодів (голубувато-синіх) і листя (сизо-зеленого знизу);

похідні утворення від голуби́й;

р. голуби́ка «лохина»;

не зовсім ясне;

оскільки частина синонімічних назв, а також латинська мають означення «чорний» (це рослина з темно-червоними квітками і чорними ягодами), скоріше б можна було чекати повʼязання з синім (темно-синім) кольором, ближчим до чорного;

очевидно, назва походить від голуби́й з діалектним значенням «синій» (пор. р. [голубо́й] «синій, сірий»);

пор. р. [голубе́ц] «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus»;

назви зумовлені частим синюватофіолетовим кольором шапинки;

похідні утворення від голуби́й;