ГОЛУБИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *golǫbь;

дальша етимологія остаточно не встановлена;

очевидно, розширення на -b- основи на -n-, яке перейшло потім до -і- основ (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);

виводиться від іє. *ghel- (укр. жо́втий) і зіставляється з лит. guĨbė «лебідь», прус. gulbis «тс.», оскільки індоєвропейські назви голуба ґрунтуються часто на назвах кольорів (Bern. I 322; Meillet Études 271);

можлива зміна значення «жовтий» на «голубий» пояснюється при цьому паралеллю лат. flāvus «блідожовтий» : двн. blāo «голубий»;

висувається також цікаве порівняння з лит. gelumbe «(синє?) сукно» (Walde – Hofm. І 249; Specht 123; Petersson BSl. Wortst. 5);

дехто вважає спорідненим з лат. columbus «голуб», припускаючи давній паралелізм k : g (Machek ESJČ 175; Otrębski Idg. Forsch. 156);

менш імовірні припущення про запозичення з латинської мови (Семереньи ВЯ 1967/4, 20 – 21; Schrader Reallexikon II 514; Соболевский РФВ 71, 441) або з якоїсь доіндоєвропейської мови (Machek LP З, 103 – 104), про звʼязок з псл. *galъ «темний», укр. га́лка (Brückner 293), про наявність у слові префікса go- при корені *lǫb- (Rudnicki SO 3 – 4, 289 – 290), про походження псл. golǫbь від прикметника golǫbъ «голубий», а не навпаки (Moszyński LP 35, 189);

р. го́лубь, бр. го́луб, др. голубь, п. gołąb, ч. слц. holub, вл. hołub, нл. gołhib, gołb, болг. гъ́лъб, м. гулаб, голаб, схв. гȍлуб, слн. golób, стсл. голѫбь;