ГОЛУБИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

голуби́й «блакитний, (про масть) темно-сірий»

прус. golimban «синій» є запозиченням із старопольської мови (інакше Bern. I 322 – 323);
відповідників поза словʼянськими мовами немає;
похідне від golǫbь значення «такий (на колір), як голуб» повʼязане з синім полиском пірʼя на шиї голуба;
псл. *golǫbъ;
р. голубо́й, п. ст. gołęby (gołeba maść «голубувата з сивизною масть»), gołębi «блакитний» (первісно «голубиний», як і в сучасній мові), слц. holubí «сірий, сіро-голубий» (первісно «голубиний»), схв. гȍлубаст «сизий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голуба́ня (назва темно-сірої корови)
голубизна́
голубі́нь
голубі́ти
голубі́шати
голубува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gołęby «блакитний»«голубувата з сивизною масть»«голубиний» (gołeba maść ), gołębi (первісно , як і в сучасній мові) польська
*golǫbъ праслов’янська
golimban «синій» прусська
голубо́й російська
гȍлубаст «сизий» сербохорватська
holubí «сірий, сіро-голубий»«голубиний» (первісно ) словацька
значення «такий (на колір), як голуб» ?
gołęby «блакитний»«голубувата з сивизною масть»«голубиний» (gołeba maść ), gołębi (первісно , як і в сучасній мові) ?

голубій «цикорій дикий, петрові батоги, Cichorium intybus L.; вовчуг козлиний, Ononis hircina Jacq.» (бот.)

назва зумовлена переважно голубим кольором квітів (принаймні, цикорію);
повʼязане з голуби́й;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голуби́й ?

глу́бий «голубий»

результат фонетичної видозміни форми голуби́й з перенесенням наголосу, викликаним, можливо, впливом п. ст. gołębi «блакитний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

глубі́нка «голубінка (вид грибів), Agaricus russula»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gołębi «блакитний» польська
голуби́й ?
gołębi «блакитний» ?

голубень «лохина, Vaccinium uliginosum L.» (бот.)

назви зумовлені кольором плодів (голубувато-синіх) і листя (сизо-зеленого знизу);
менш вірогідне повʼязання з вихідним первісним *holovobol, що передбачає занадто складне перетворення (Machek Jm. rostl. 179);
похідні утворення від голуби́й;
р. голуби́ка «лохина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голубе́ць «тс.; ягода лохини»
голуби́ка
голубиця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голуби́ка «лохина» російська
*holovobol ?
голуби́й ?

голуби́нець «водянка чорна, Empetrum nigrum L.» (бот.)

не зовсім ясне;
оскільки частина синонімічних назв, а також латинська мають означення «чорний» (це рослина з темно-червоними квітками і чорними ягодами), скоріше б можна було чекати повʼязання з синім (темно-синім) кольором, ближчим до чорного;
очевидно, назва походить від голуби́й з діалектним значенням «синій» (пор. р. [голубо́й] «синій, сірий»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

голубель «тс.»
голубець
Етимологічні відповідники

Слово Мова
означення «чорний» (це рослина з темно-червоними квітками і чорними ягодами) ?
голуби́й «синій» (пор. р. [голубо́й] «синій, сірий») ?

голубі́нка (бот.)(рід неїстівних грибів, Agaricus russula)

пор. р. [голубе́ц] «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus»;
похідні утворення від голуби́й;
назви зумовлені частим синюватофіолетовим кольором шапинки;
Фонетичні та словотвірні варіанти

глубі́нка
голубинка «гриб Agaricus alutaceus Pers.; Agaricus lepidus Fr.»
голубка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голубе́ц «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus» російська
голубе́ц «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus» ?
голуби́й ?

ряби́й

висловлювалася думка, що прикметник є давнім похідним від назви птаха *rębъ «рябчик», подібно до голуби́й від го́луб, ворони́й від во́рон (Machek ESJČ 223);
іє. *ē˘rē˘-bh-, *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий»;
псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»;
припускається спорідненість кореня *ręb- з *rěb-, *rъb- ‹ *r̥b-, що виступають в лит. raĩbas «строкатий», лтс. raibs «тс.», прус. roaban «смугастий», ірл. ríabach «строкатий, плямистий», двн. erpf «темний», дісл. jarpr «коричневий», а також з *rǫb- «рубати, робити зарубки»;
р. рябо́й, [ря́бый], бр. рабы́, п. jarzębaty «у крапках, у цятках», ч. [jeřabý] «тс., смугастий», слц. jarab(at)ý «строкатий», jarabit’ sa «рябіти», нл. jerjebaty «у крапках», болг. [ре́бум] (присл.) «брижами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рабчу́н «цупка ряднина для застилання»
ряб «брижі на воді»
ря́ба «ластовинка»
ряба́тий «ластовинчатий»
рябе́нький
ряби́зна́
рябинки́й «рябий»
ряби́ти
рябі́нка «віспинка»
рябі́ти (ся)
рябі́шати
ря́бка «тс.»
рябкани́стий «строкатий»
ря́бки «ластовиння»
рябко́ «собака або кіт рябої масті»
рябо́к «віспинка»
ряботи́на «тс.»
ряботи́ння «віспини; плями; брижі»
ряботі́ти
рябува́тий
рябу́ха «пістрявий предмет або тварина; хвороба тютюну -- бурі плями на листі»
рябцу́н «людина з віспуватим обличчям Корз; різнобарвний домотканий килим»
ря́бчик «кличка рябого собаки; сорт кавунів (з темними смугами)»
рябчу́н «різнобарвний домотканий килим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рабы́ білоруська
ре́бум «брижами» (присл.) болгарська
erpf «темний» давньоверхньонімецька
jarpr «коричневий» давньоісландська
*ē˘rē˘-bh- індоєвропейська
*ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий» індоєвропейська
ríabach «строкатий, плямистий» ірландська
raibs «тс.» латиська
raĩbas «строкатий» литовська
jerjebaty «у крапках» нижньолужицька
jarzębaty «у крапках, у цятках» польська
*rębъ «рябчик» праслов’янська
*rębъ «строкатий» праслов’янська
*erebъ праслов’янська
*ěrębъ праслов’янська
*arębъ «тс.» праслов’янська
*ręb- праслов’янська
*rъb- праслов’янська
*rǫb- «рубати, робити зарубки» праслов’янська
*r̥b- праслов’янська
*rěb- праслов’янська
roaban «смугастий» прусська
рябо́й російська
ря́бый російська
jarab(at)ý «строкатий»«рябіти» словацька
jarabit' sa «строкатий»«рябіти» словацька
голуби́й українська
го́луб українська
ворони́й українська
во́рон українська
jeřabý «тс., смугастий» чеська

го́луб

псл. *golǫbь;
дальша етимологія остаточно не встановлена;
очевидно, розширення на -b- основи на -n-, яке перейшло потім до -і- основ (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);
виводиться від іє. *ghel- (укр. жо́втий) і зіставляється з лит. guĨbė «лебідь», прус. gulbis «тс.», оскільки індоєвропейські назви голуба ґрунтуються часто на назвах кольорів (Bern. I 322; Meillet Études 271);
можлива зміна значення «жовтий» на «голубий» пояснюється при цьому паралеллю лат. flāvus «блідожовтий» : двн. blāo «голубий»;
висувається також цікаве порівняння з лит. gelumbe «(синє?) сукно» (Walde – Hofm. І 249; Specht 123; Petersson BSl. Wortst. 5);
дехто вважає спорідненим з лат. columbus «голуб», припускаючи давній паралелізм k : g (Machek ESJČ 175; Otrębski Idg. Forsch. 156);
менш імовірні припущення про запозичення з латинської мови (Семереньи ВЯ 1967/4, 20 – 21; Schrader Reallexikon II 514; Соболевский РФВ 71, 441) або з якоїсь доіндоєвропейської мови (Machek LP З, 103 – 104), про звʼязок з псл. *galъ «темний», укр. га́лка (Brückner 293), про наявність у слові префікса go- при корені *lǫb- (Rudnicki SO 3 – 4, 289 – 290), про походження псл. golǫbь від прикметника golǫbъ «голубий», а не навпаки (Moszyński LP 35, 189);
р. го́лубь, бр. го́луб, др. голубь, п. gołąb, ч. слц. holub, вл. hołub, нл. gołhib, gołb, болг. гъ́лъб, м. гулаб, голаб, схв. гȍлуб, слн. golób, стсл. голѫбь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голубʼя́
голубʼя́р
голубʼя́тина
голубʼя́тник
голубʼя́тня
голубʼя́чий
голуба́р
голуба́ся «голубка» (перен.)
голубеня́
голуби́на «голуб, голубка»
голуби́ний
голу́бити
голуби́ця
голубівни́цтво
голубі́й «любитель голубів»
голу́бка
голубли́вий
голубни́к
голубня́ти «голубити»
голубці́ «візерунок на писанці»
голу́бця «голубиця»
голу́бчик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
го́луб білоруська
гъ́лъб болгарська
hołub верхньолужицька
blāo «голубий» давньоверхньонімецька
голубь давньоруська
*ghel- (укр. жо́втий) індоєвропейська
flāvus «блідожовтий» латинська
columbus «голуб» латинська
guĨbė «лебідь» литовська
gelumbe «(синє?) сукно» литовська
гулаб македонська
gołhib нижньолужицька
gołb нижньолужицька
gołąb польська
*golǫbь праслов’янська
*galъ «темний» праслов’янська
golǫbь від прикметника golǫbъ «голубий» праслов’янська
gulbis «тс.» прусська
го́лубь російська
гȍлуб сербохорватська
holub словацька
golób словенська
голѫбь старослов’янська
га́лка українська
голаб українська
holub чеська
-b- ?
-і- ?
значення «жовтий» ?
на «голубий» ?
go- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України