ГОЛУБИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

прус. golimban «синій» є запозиченням із старопольської мови (інакше Bern. I 322 – 323);

відповідників поза словʼянськими мовами немає;

похідне від golǫbь значення «такий (на колір), як голуб» повʼязане з синім полиском пірʼя на шиї голуба;

псл. *golǫbъ;

р. голубо́й, п. ст. gołęby (gołeba maść «голубувата з сивизною масть»), gołębi «блакитний» (первісно «голубиний», як і в сучасній мові), слц. holubí «сірий, сіро-голубий» (первісно «голубиний»), схв. гȍлубаст «сизий»;

назва зумовлена переважно голубим кольором квітів (принаймні, цикорію);

повʼязане з голуби́й;

результат фонетичної видозміни форми голуби́й з перенесенням наголосу, викликаним, можливо, впливом п. ст. gołębi «блакитний»;

назви зумовлені кольором плодів (голубувато-синіх) і листя (сизо-зеленого знизу);

менш вірогідне повʼязання з вихідним первісним *holovobol, що передбачає занадто складне перетворення (Machek Jm. rostl. 179);

похідні утворення від голуби́й;

р. голуби́ка «лохина»;

не зовсім ясне;

оскільки частина синонімічних назв, а також латинська мають означення «чорний» (це рослина з темно-червоними квітками і чорними ягодами), скоріше б можна було чекати повʼязання з синім (темно-синім) кольором, ближчим до чорного;

очевидно, назва походить від голуби́й з діалектним значенням «синій» (пор. р. [голубо́й] «синій, сірий»);

пор. р. [голубе́ц] «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violaceus»;

похідні утворення від голуби́й;

назви зумовлені частим синюватофіолетовим кольором шапинки;

висловлювалася думка, що прикметник є давнім похідним від назви птаха *rębъ «рябчик», подібно до голуби́й від го́луб, ворони́й від во́рон (Machek ESJČ 223);

іє. *ē˘rē˘-bh-, *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий»;

псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»;

припускається спорідненість кореня *ręb- з *rěb-, *rъb- ‹ *r̥b-, що виступають в лит. raĩbas «строкатий», лтс. raibs «тс.», прус. roaban «смугастий», ірл. ríabach «строкатий, плямистий», двн. erpf «темний», дісл. jarpr «коричневий», а також з *rǫb- «рубати, робити зарубки»;

р. рябо́й, [ря́бый], бр. рабы́, п. jarzębaty «у крапках, у цятках», ч. [jeřabý] «тс., смугастий», слц. jarab(at)ý «строкатий», jarabit’ sa «рябіти», нл. jerjebaty «у крапках», болг. [ре́бум] (присл.) «брижами»;

псл. *golǫbь;

дальша етимологія остаточно не встановлена;

очевидно, розширення на -b- основи на -n-, яке перейшло потім до -і- основ (Meillet – Vaillant RÉS 13, 101 – 102);

виводиться від іє. *ghel- (укр. жо́втий) і зіставляється з лит. guĨbė «лебідь», прус. gulbis «тс.», оскільки індоєвропейські назви голуба ґрунтуються часто на назвах кольорів (Bern. I 322; Meillet Études 271);

можлива зміна значення «жовтий» на «голубий» пояснюється при цьому паралеллю лат. flāvus «блідожовтий» : двн. blāo «голубий»;

висувається також цікаве порівняння з лит. gelumbe «(синє?) сукно» (Walde – Hofm. І 249; Specht 123; Petersson BSl. Wortst. 5);

дехто вважає спорідненим з лат. columbus «голуб», припускаючи давній паралелізм k : g (Machek ESJČ 175; Otrębski Idg. Forsch. 156);

менш імовірні припущення про запозичення з латинської мови (Семереньи ВЯ 1967/4, 20 – 21; Schrader Reallexikon II 514; Соболевский РФВ 71, 441) або з якоїсь доіндоєвропейської мови (Machek LP З, 103 – 104), про звʼязок з псл. *galъ «темний», укр. га́лка (Brückner 293), про наявність у слові префікса go- при корені *lǫb- (Rudnicki SO 3 – 4, 289 – 290), про походження псл. golǫbь від прикметника golǫbъ «голубий», а не навпаки (Moszyński LP 35, 189);

р. го́лубь, бр. го́луб, др. голубь, п. gołąb, ч. слц. holub, вл. hołub, нл. gołhib, gołb, болг. гъ́лъб, м. гулаб, голаб, схв. гȍлуб, слн. golób, стсл. голѫбь;