ГОЛОПУЦЬОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
голопу́цьок «безпере пташеня; дитина»
складне утворення з основ прикметника го́лий та іменника пу́цька «чоловічий член» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
го́лий та іменника пу́цька «чоловічий член» | ? |
голо́цванок «безпере пташеня»
складне утворення з основи прикметника го́лий і двох варіантів неясного другого компонента, паралельне до голопу́п, голопу́цьок, голоцю́цьок «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голоцмо́нник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
го́лий | ? |
голопу́п | ? |
голопу́цьок | ? |
голоцю́цьок «тс.» | ? |
голоцю́цьок «пташеня, на якому ще нема пірʼя; дитина»
очевидно, результат фонетичної видозміни первісного голопу́цьок «тс.», повʼязаної з деетимологізацією слова і зближенням в одному випадку його другого компонента з цю́ця (дит.) «собака»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голоцю́пок
«голе пташеня; слабке щеня»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цю́ця «собака» (дит.) | українська |
голопу́цьок «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України