ГОЛОМОРОЗЗЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
голо́моро́зь «ожеледь; мороз без снігу»
псл. *golomorzъ (або похідне від нього *golomorzь) складне утворення з основ прикметника golъ «голий» та іменника *morzъ «мороз» у значенні «мороз на голу землю, мороз без снігу»;
р. [голоморо́зица] «тривалі осінні морози без снігу», п. ст. діал. gołomróz «ожеледь», ч. слц. holomráz «сухий мороз без снігу», м. голомразица «мороз без снігу; ожеледь», схв. голòмразица «мороз без снігу при ясній погоді»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голоморо́жа
голоморо́жжя
голоморо́ззя
голоморо́зиця
голоморо́зя
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| голомразица «мороз без снігу; ожеледь» | македонська |
| gołomróz «ожеледь» | польська |
| *golomorzъ складне утворення з основ прикметника golъ «голий» (або похідне від нього *golomorzь) | праслов’янська |
| голоморо́зица «тривалі осінні морози без снігу» | російська |
| голòмразица «мороз без снігу при ясній погоді» | сербохорватська |
| holomráz «сухий мороз без снігу» | словацька |
| holomráz «сухий мороз без снігу» | чеська |
| *morzъ «мороз» | ? |
| значенні «мороз на голу землю, мороз без снігу» | ? |
| gołomróz «ожеледь» | ? |
| gołomróz «ожеледь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України