ГОЛОДУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
голод
псл. *goldъ, повʼязане з дієсловом *žьlděti «жадати, прагнути» (з іншим ступенем вокалізму), збереженим у схв.-цсл. жльдѣти, схв. жу́дјети «бажати, прагнути», і, можливо, далі, з іє. *guel- «колоти»;
в разі прийняття можливості іє. чергування l : r, яке нерідко спостерігається, як дальші відповідники могли б розглядатися також дінд. gárdha- «жадання, жага», grdhyati «жадає›, лит. gardùs «смачний», лтс. gards «тс.»;
менш імовірний звʼязок з псл. *želǫdъkъ (укр. зах. жолу́док), *glъtati (укр. глита́ти), *žьrati (укр. же́рти), який допускає Махeк (LF 52, 342 – 344), що повʼязує псл. *goldъ, *žьldeti з іє. *guelə-, яке він вважає варіантом *guer-, *guerə «поглинати» (укр. го́рло);
р. го́лод, бр. го́лад, др. голодъ, п. głód, ч. слц. hlad, вл. hłód, нл. głod, полаб. glåd, болг. м. глад, схв. глȃд, слн. glád, стсл. гладъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
впро́голодь
голода́ти
голо́ддя
«голод»
голоди́ти
голоді́вʼя
«тс.»
голоді́вка
голодне́ча
голо́дний
голо́дник
«той, що голодує»
голодни́ця
«у чотириногої тварини частина тіла між ребрами і задніми ногами»
голодні́вка
голо́дня
«голоднеча»
голодня́к
«голодний»
голодня́нка
«тс.»
голодо́вка
голодува́ти
голоду́ха
«голод»
голодю́к
«голодуючий»
зголодні́ти
на́дголодь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| го́лад | білоруська |
| глад | болгарська |
| hłód | верхньолужицька |
| gárdha- «жадання, жага» | давньоіндійська |
| голодъ | давньоруська |
| *g «колоти» | індоєвропейська |
| чергування | індоєвропейська |
| gards «тс.» | латиська |
| глад | македонська |
| głod | нижньолужицька |
| glåd | полабська |
| głód | польська |
| *goldъ | праслов’янська |
| *želǫdъkъ (укр. зах. жолу́док) | праслов’янська |
| *goldъ | праслов’янська |
| го́лод | російська |
| жу́дјети «бажати, прагнути» | сербохорватська |
| глȃд | сербохорватська |
| hlad | словацька |
| glád | словенська |
| гладъ | старослов’янська |
| hlad | чеська |
| *ž «жадати, прагнути» (з іншим ступенем вокалізму) | ? |
| жльдѣти | ? |
| grdhyati «жадає›, лит. gardùs «смачний» | ? |
| *glъtati (укр. глита́ти) | ? |
| *žьrati (укр. же́рти) | ? |
| *ž | ? |
| *g | ? |
| *g | ? |
| *g «поглинати» (укр. го́рло) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України