ГОЛОВАНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
голова́
псл. *golva;
споріднене з лит. galvà «голова», лтс. gaÎva, прус. gallū (знах. в. galwan), вірм. gluχ (род. в. glχoy) «тс.» (‹ *ghōlū-);
повʼязане чергуванням голосних з псл. *žьlvь «черепаха» (др. желъвь «тс.») (пор. гр. χέλῡς «тс.» ‹ *ghel-);
первісне значення мало бути «шкаралуща, череп» (пор. череп : черепаха або лат. testa «шкаралуща; череп, голова», фр. tête «голова» : лат. testūdō «черепаха»);
менш імовірні з фонетичного погляду повʼязання з псл. *golъ, спорідненим з двн. calua «лисина» (Brückner 144; Bern. І 324), і з іє. *gel- «щось кругле, кулясте», – пор. цсл. жьлы «виразка», р. желва́к, дісл. kollr «кругле верховіття дерева, кругла верховина» (Persson Beitr. 66 – 67, 932 – 933; Zubatý St. a čl. II 128), які суперечать вірменському відповідникові (іє. g- замість gh-);
ще менш імовірне повʼязання з лат. calva «череп» (Machek ESJČ 166 – 167);
р. голова́, бр. галава́, др. голова, п. нл. głowa, ч. слц. hlava, вл. hłowa, болг. глава́, м. схв. гла́ва, слн. gláva;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безголі́вʼя
безголо́вʼя
го́ла
«голова»
головʼя́
«голови (капусти)»
(зб.)
головʼяни́й
голова́м
«пуголовок»
голова́нь
голова́тий
голова́тиця
«дунайський лосось, Salmo hucho (здебільшого самиця)»
(іхт.)
голова́тка
«комаха Соnops»
(ент.)
голова́ч
«головань; [снопик соломи для покриття даху ЛексПол; (зоол.) жук-гнойовик, Lethrus cephalotes F.; пуголовок; (іхт.) бичок, Cottus; дунайський лосось, Salmo hucho L. (самець)]»
голова́чка
«вʼязка соломи для покриття даху Ж; дерево край лісу О»
голове́й
«головань; пуголовок»
головень
«велика голова»
го́лове́нь
«короп, Cyprinus L. Ж; акула головата, Squalus cephalus»
(іхт.)
голови́зна
«копчена голова свині Ж; голова тварини, з якої варять холодець Mo»
голови́к
«ватажок»
голови́ца
«частина упряжі, що надівається на голову коня»
голови́ця
«початок, джерело річки; (іхт.) лосось дунайський, Salmo hucho L.»
голови́ч
«лосось дунайський»
(іхт.)
голові́чка
«купальниця європейська, вовча лапа, Trollius europaeus»
(бот.)
голо́вка
«качан капусти; частина полоза, загнута вгору; частина гончарного круга; пасмо кінського волосу для ткання сита»
головко́
«головань; назва вола»
го́ловль
«короп»
(іхт.)
головни́к
«убивця; (іхт.) вʼязь, Leuciscus idus L.»
головни́цтво
«карний злочин, убивство»
головни́ця
«отвір у скелі, звідки бʼє джерело»
голо́вні
«верхні лутки над ворітьми»
головствення
«головосік (свято)»
головува́ти
голову́ра
«ватажок»
голову́хи
«головоногі»
головча́к
«метелик Hesperia»
(ент.)
голо́вчастий
«головатий (рід орнаменту)»
голо́вщи́на
«убивство; карний злочин; плата за голову вбитого»
(заст.)
заголо́вʼя
«узголівʼя»
заголовач
«узголівʼя»
заголо́вок
«подушка»
за́голо́вок
«назва книжки»
ковба́н
«місяць-риба, Orthagoricus mola»
(-)] (іхт.)
наголі́вʼя
«частина вуздечки»
наголовач
«пуголовок»
(зоол.)
наголо́вач
«частина хребта, на якій тримається голова»
на́головок
«верх капелюха»
наго́лову
(присл.)
обезголо́влювати
передголо́вʼя
«чоло»
поголі́вʼя
при́голо́вач
«узголівʼя; поліно, що кладеться впоперек печі»
приголо́вник
«кожна з чотирьох колод, на яких кладеться піч у гуцульській колибі»
при́головок
«узголівʼя; верхній поперечний брусок віконної рами»
узголі́вʼя
узголо́вʼя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| галава́ | білоруська |
| глава́ | болгарська |
| hłowa | верхньолужицька |
| gluχ «тс.» (род. в. glχoy)(‹ *ghōlū-) | вірменська |
| χέλῡς «тс.» | грецька |
| calua «лисина» | давньоверхньонімецька |
| kollr «кругле верховіття дерева, кругла верховина» | давньоісландська |
| голова | давньоруська |
| *gel- «щось кругле, кулясте» | індоєвропейська |
| calva «череп» | латинська |
| gaÎva | латиська |
| galvà «голова» | литовська |
| гла́ва | македонська |
| głowa | нижньолужицька |
| głowa | польська |
| *golva | праслов’янська |
| *ž «черепаха» (др. желъвь «тс.») | праслов’янська |
| *golъ | праслов’янська |
| gallū (знах. в. galwan) | прусська |
| желва́к | російська |
| голова́ | російська |
| гла́ва | сербохорватська |
| hlava | словацька |
| gláva | словенська |
| жьлы «виразка» | церковнослов’янська |
| hlava | чеська |
| χέλῡς «тс.» | ? |
| бути «шкаралуща, череп» (пор. череп : черепаха або лат. testa «шкаралуща; череп, голова», фр. tête «голова» : лат. testūdō «черепаха») | ? |
| жьлы «виразка» | ? |
головайчик «конюшина червонувата, Trifolium rubens L.» (бот.)
похідні утворення від голова́;
пор. властивий південно-західним говіркам подібний перехід -нь- › -йу ряді інших слів ([білейкий] ‹ біленький, [молодейкий] ‹ молоденький і под.);
форма [головайчик], мабуть, виникла з первісного *голованчик (фонетично головань· чик), що є здрібніло-пестливою формою від голова́нь «головатий, з великою головою»;
назви зумовлені, очевидно, тим, що квіти конюшини зібрані в округлу або довгасту голівку (Нейштадт 344);
Фонетичні та словотвірні варіанти
головак
«конюшина лучна, Trifolium pratense L.»
головашки
«конюшина середня, Trifolium medium L.»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| голова́ | ? |
| головайчик | ? |
| голованчик (фонетично головань· чик) | ? |
| голова́нь «головатий, з великою головою» | ? |
ла́рич «кефаль, Mugil L. Ж; сингіль, Mugil auratus Risso Л -- Г; гостроніс, Mugil saliens Risso Л -- Г» (іхт.)
неясне;
можливо, результат видозміни незасвідченої назви *рилач, яка могла бути зумовлена особливостями форми передньої частини голови (Маркевич – Короткий ,158, 560);
до метатези пор. [ласки́р] з [ли́скар];
пор. інші назви цих риб: [голова́нь, лоба́ч, лоба́нь, лобанчу́к], а також назву родини кефалі (з гр. κεφαλή «голова»);
не виключена можливість зв’язку з запозиченою з грецької мови назвою гостроноса [іла́рия] (гр. ἰλάρια, болг. ила́рия);
р. [лари́ч] «сингіль; гостроніс»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ила́рия | болгарська |
| κεφαλή | грецька |
| ἰλάρια | грецька |
| *рилач | українська |
| ласки́р | українська |
| ли́скар | українська |
| кефалі (з гр. κεφαλή «голова») | українська |
| голова́нь | українська |
| лоба́ч | українська |
| лоба́нь | українська |
| лобанчу́к | українська |
| іла́рия (гр. ἰλάρια, болг. ила́рия). | українська |
| лари́ч «сингіль; гостроніс» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України