ГОЛКАСТА — ЕТИМОЛОГІЯ

го́лка

псл. *jьbgъla;
різні форми рефлексів jb, – очевидно, наслідок аналогійних вирівнювань за однією з форм відмінювання, переходу - в -і в частині прасловʼянських говірок або виникнення паралельної форми псл. *jьgla (менш імовірний звʼязок з індоєвропейським наголосом, – Lang ČMF І 385 – 387);
етимологія не зʼясована;
найімовірніший звʼязок з прус. ayculo «голка» (‹*aigulā або *eigulā, – Trautmann 3), який проте ставиться під сумнів (Meillet BSL 24, 137; Machek Slavia 3, 595 – 596);
малоймовірні з огляду на фонетичні чи семантичні труднощі інші відповідники: пізнє гр. αɩκλοι «вістря стріли» (Fick І 345; Pokorny 15, 18);
псл. *ęga (укр. яга́), лат. aeger «хворий; сумний» (Bern. I 423; Brückner 189);
дісл. igull «їжак», нвн. Igel «тс.», псл. *ežь (укр. їжа́к) (Преобр. І 263 – 264);
іє. *ioug- у кімр. gwnio «шити», дірл. con-oigim «шию» (Zupitza KZ 37, 392; Mikkola RSl І 5 – 6);
гр. ὀβολός «монета», первісно «металічний прутик» (β ‹ іє. gu) при прийнятті слов. ь- і гр. ὀ- за протетичні елементи (Meillet BSL 24, 54, 137);
пор. гр. βέλος «стріла», βελόνη «вістря, зокрема голка», лит. geluonìs «жало»;
заслуговує на увагу виведення від псл. jьgo «ярмо» первісно як назви занози в ярмі (Парасунько Мовозн. 1968/4, 51 – 53; Machek Slavia 3, 593 – 597; ESJČ 220 – 221);
р. болг. игла́, бр. іго́лка, го́лка, др. игла, п. igła, [jegła], ч. jehla, [ihła, jahła], слц. ihla, вл. jehła, нл. gła (заст. jegła), полаб. jågłă, м. игла, схв. ùгла, [јàгла, иглà], слн. ígla, iglà, стсл. игълинъ «голочний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гла
голе́чник
голи́ння «шпильки на сосні»
голка́р
голка́рня
голка́стий
голкува́тий
голча́стий
гольни́к
єгла́
єгли́ця
игла́
игли́ця
ігва́
ігла́
іго́вка
іго́вник «гольник»
іго́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
іго́лка білоруська
игла́ болгарська
jehła верхньолужицька
αɩκλοι «вістря стріли» грецька
ὀβολός «монета» грецька
ὀ- грецька
βέλος «стріла» грецька
con-oigim «шию» давньоірландська
igull «їжак» давньоісландська
игла давньоруська
*ioug- індоєвропейська
gwnio «шити» кімрська
aeger «хворий; сумний» латинська
geluonìs «жало» литовська
игла македонська
gła (заст. jegła) нижньолужицька
Igel «тс.» нововерхньонімецька
jågłă полабська
igła польська
*jьbgъla праслов’янська
*jьgla (менш імовірний звʼязок з індоєвропейським наголосом, -- Lang ČMF І 385 -- 387) праслов’янська
*ęga (укр. яга́) праслов’янська
*ežь (укр. їжа́к)(Преобр. І 263 -- 264) праслов’янська
jьgo «ярмо» праслов’янська
ayculo «голка» (‹*aigulā або *eigulā, -- Trautmann 3) прусська
игла́ російська
ùгла сербохорватська
ihla словацька
ígla словенська
iglà словенська
игълинъ «голочний» старослов’янська
яга́ українська
го́лка українська
jegła українська
ihła українська
jahła українська
јàгла українська
иглà українська
jehla чеська
jb ?
jь- ?
первісно «металічний прутик» (β ‹ іє. g$u) ?
ь- ?
βέλος «стріла» ?
βελόνη «вістря, зокрема голка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України