ГОЙКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гой «ой, гей» (виг.)
псл. (пн.) [*hojь], вигук, близький до *hejь (укр. гей);
в українських говорах з ним міг формально зблизитися вигук ой, що набував форми гой (пор. [гобі́д] «обід»);
п. hoj «ой, гей» (діал. також вигуки, якими підкликають коней, виганяють овець), ч. слц. hoj (вигук хвилювання), вл. hoj (виг.) «вставай», нл. hoj (вигук здивування);
Фонетичні та словотвірні варіанти
виго́йкувати
«весело вигукувати»
гой
«вигук при співі, танцях»
гой
«тс.»
гой-гой
«гуляти»
гой-гой
«вигук, яким підкликають корів»
го́йкати
«кричати, гукати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hoj «вставай» (виг.) | верхньолужицька |
| hoj (вигук здивування) | нижньолужицька |
| hoj «ой, гей» (діал. також вигуки, якими підкликають коней, виганяють овець) | польська |
| hoj (вигук хвилювання) | словацька |
| hoj (вигук хвилювання) | чеська |
| *hejь (укр. гей) | ? |
| ой | ? |
| гой (пор. [гобі́д] «обід») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України