ГОЙДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
го́йда «нехитра, до всього байдужа, вайлакувата жінка Mo; висока, худа людина Mo; легковажна, неохайна жінка Ва; висока, незграбна людина Ва; висока, швидка, легковажна жінка Я; висока жінка Ж; шлюха, розпутниця О»
очевидно, зворотне утворення від дієслова го́йдати(ся), тобто букв. «той (та), що гойдається»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| го́йдати | ? |
| ся | ? |
го́йда́ (вигук на позначення гойдання, зокрема у колискових піснях)
неприйнятне припущення (Грінченко І 299) про походження го́йда́ від дієслова гойда́ти;
результат злиття вигуку гой з підсильною часткою -да (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.»);
р. (пд. зах.) [гойда́ть], бр. гайда́ць, го́йдаць, п. [hojda] «гей, гей же; гойда», hojdać «гойдати» (з укр. або бр.), ч. hojdá (вигук радості), [hojdák] «колиска», слц. hojdať;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́йдалка
гойдана́
го́йданка
«гойдалка; гойдання; [рід лемішки з кукурудзяного борошна]»
гойдаса́
го́йда́ти
гойдаша́
«тс.»
гойде́ля
«гойдалка»
го́йдойка
го́йдочка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гайда́ць | білоруська |
| hojda «гей, гей же; гойда»«гойдати» (з укр. або бр.) | польська |
| hojdać «гей, гей же; гойда»«гойдати» (з укр. або бр.) | польська |
| гойда́ть | російська |
| hojdať | словацька |
| го́йдаць | українська |
| hojdák «колиска» | українська |
| hojdá (вигук радості) | чеська |
| го́йда́ | ? |
| гой (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.») | ? |
| да (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.») | ? |
| гойда́ть | ? |
го́вдя «ледача жінка»
неясне;
можливо, результат видозміни форми [ґо́лда] «незграбна, ледача коняка; дурна жінка» або форми [го́йда] «нехитра, байдужа, вайлакувата жінка» через фонетичне зближення з [го́вдя] «незайнята земля»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ґо́лда «незграбна, ледача коняка; дурна жінка» | ? |
| го́йда «нехитра, байдужа, вайлакувата жінка» | ? |
| го́вдя «незайнята земля» | ? |
го́йса «висока жінка»
очевидно, результат контамінації форм [го́йда] «тс.» і [го́йса] «непосидюча жінка» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| го́йда «тс.» | ? |
| го́йса «непосидюча жінка» | ? |
гу́тати «гойдати»
не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни форми гойда́ти або [гу́цати];
через проміжне значення «забавляти, заговорювати» може бути повʼязане також з [гута́ти] «затримувати непотрібними справами, переривати»;
р. [гу́татать] «колисати» (дитину), бр. гута́ць «гойдати, заколисувати», гута́цца «гойдатися на гойдалці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
готу́калка
гу́талка
«гойдалка»
гута́т
«колихати, бавити дитину»
гутата́цце
«гойдатися»
гутате́ля
гута́ться
«тс.»
гуте́ля
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гута́ць «гойдати, заколисувати» | білоруська |
| гу́татать «колисати» (дитину) | російська |
| гута́цца «гойдатися на гойдалці» | українська |
| гойда́ти | ? |
| гу́цати | ? |
| гута́ти «затримувати непотрібними справами, переривати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України