ГОДИЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гада́ти «думати; ворожити; [згадувати]»
псл. gadati «думати, передбачати, говорити»;
очевидно, пов’язане з год, годи́ти, р. угоди́ть «попасти», ч. uhodnouti «відгадати», лит. godóti «намагатися, думати», godýti «знаходити чуттям, міркувати», лтс. gãdât «думати, турбуватись, пробувати»;
менш переконливе зіставлення (Фасмер І 381; Преобр. І 113–114; Bern. I 288; Эндзелин ЖМНП 1910, липень 202) з дісл. gáta «припущення, підозра, загадка», geta «мова, припущення, віра», гот. bigitan «досягати, знаходити», нвн. vergessen «забувати», гр. χανδάνω «хапаю» (аор. ἔχαδον), лат. prehendo «тс.», praeda (*praiheda) «здобич»;
р. гада́ть «ворожити; робити здогади», бр. гада́ць, др. гадати «думати», п. gadać «розмовляти», ч. hádati «ворожити; думати; відгадувати», слц. hádať «здогадуватись, відгадувати, ворожити», вл. hodać, нл. godaś «радити», болг. гада́я «гадаю, передбачаю, ворожу», м. гата «ворожить», схв. гàтати «ворожити», слн. gádati «допитуватись», стсл. гатати «ворожити» гадати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вга́дно
«можна вгадати»
ви́гадка
вига́дливий
вига́дник
вига́дчик
вига́дько
відга́да
«відгадниця»
відгада́ти
відга́дка
відга́дливий
відга́дник
відга́дувач
відга́дько
га́да́
«гадка; горе, турбота; загадка»
га́даний
га́ди-перега́ди
«роздуми»
га́дка
гадкува́ти
«розмірковувати»
до́гад
догада́ти
«догадатися»
догада́тися
до́га́дка
дога́дливий
до́ганка
«здогад»
за́гад
«наказ»
загада́ти
за́га́дка
загадко́вий
згад
«згадка, нагадування»
згада́ти
зга́дка
здо́гад
здо́га́дка
здога́дливий
здога́дний
навга́д
навдога́д
на́гад
нагада́ти
на́гадка
«нагадування»
на́ганка
«тс.»
назга́д
назуга́д
назуга́дь
нега́дки
ніга́дки
погада́нка
«дума»
пригада́ти
прогада́ти
«помилитися»
ро́згад
«роздум»
розгада́ти
розга́дка
розга́дник
спо́гад
спогада́нка
спогада́ти
«згадати»
спога́дка
угада́ти
уга́дник
уга́дно
«можна вгадати»
уга́дчик
уга́дько
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гада́ць | білоруська |
гада́я «гадаю, передбачаю, ворожу» | болгарська |
hodać | верхньолужицька |
bigitan «досягати, знаходити» | готська |
χανδάνω «хапаю» (аор. ἔχαδον) | грецька |
gáta «припущення, підозра, загадка» | давньоісландська |
гадати «думати» | давньоруська |
prehendo «тс.» | латинська |
gãdât «думати, турбуватись, пробувати» | латиська |
godóti «намагатися, думати» | литовська |
гата «ворожить» | македонська |
godaś «радити» | нижньолужицька |
vergessen «забувати» | нововерхньонімецька |
gadać «розмовляти» | польська |
gadati «думати, передбачати, говорити» | праслов’янська |
угоди́ть «попасти» | російська |
гада́ть «ворожити; робити здогади» | російська |
гàтати «ворожити» | сербохорватська |
hádať «здогадуватись, відгадувати, ворожити» | словацька |
gádati «допитуватись» | словенська |
гатати гадати «ворожити»«тс.» | старослов’янська |
uhodnouti «відгадати» | чеська |
hádati «ворожити; думати; відгадувати» | чеська |
год | ? |
годи́ти | ? |
godýti «знаходити чуттям, міркувати» | ? |
geta «мова, припущення, віра» | ? |
ґові́ти «нидіти (про худобу), зникати, гинути, худнути, марніти»
неясне;
можливо, походить від етимологічно неясного рум. (a) gogí «хворіти, слабнути, марніти»;
форма [ґові́ти] зам. сподіваної *ґо(д)жити, очевидно, викликана прагненням до відмежування від годи́ти (годжу́), го́жий і зближенням з семантично виправданішим у даному разі гові́ти «постити», тобто «худнути»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gogí «хворіти, слабнути, марніти» (a) | ? |
ґові́ти | ? |
сподіваної | ? |
годи́ти (годжу́) | ? |
го́жий і зближенням з семантично виправданішим у даному разі гові́ти «постити» | ? |
тобто «худнути» | ? |
год «рік»
споріднене з снн. gaden «бути відповідним, пасувати», двн. gi-gat «відповідний, стосовний», дангл. ge-gada «товариш, дружина (чоловік)», свн. ge-gate «тс.», нім. Gatte «чоловік (дружина)», нім. gätlich «стосовний», гот. gadilings «свояк, родич», двн. gatuling «тс.», дфриз. gada «обʼєднувати», англ. together «разом, спільно», лтс. gadîgs «здатний; шановний; твердий», gadît «потрапляти, придбавати, зʼявлятися», gadîtiês «знаходитися, зʼявлятися», алб. ngeh [(ngae)]» «випадок, вільний час»;
звукова форма год замість закономірнішого гід, можливо, зумовлена впливом російської мови;
безпідставні спроби довести германське походження (Hirt РВrВ 23, 33), звʼязок з іє. *ghed- «досягати» (Vaillant RÉS 22, 26 – 27) або спорідненість з нім. Tag «день» (пгерм. *dagha-) при перестановці приголосних у псл. godъ (Machek ESJČ 173; Семереньи ВЯ 1967/4, 17);
менш імовірне первісне значення «очікуваний день, очікуване свято» при повʼязанні з псл. *žьdati (укр. жда́ти) (Mikl. EW 61; Baudouin de Courtenay PF 3, 471; Потебня РФВ 2, 9);
дінд. gadhya- «те, що має бути триманим», яке сюди, очевидно, належить (інакше Фасмер І 426), вказує на попереднє значення кореня «тримати, міцно тримати, обʼєднувати», звідки «властивий, пристосований, відповідний, згідний»;
з іншим ступенем чергування – лит. guõdas «честь, слава; частування», лтс. gùods «честь, слава», гот. gōþs «добрий», дангл. gōd, двн. guot, нім. gut «тс.», іє. *ghedh-/ghodh-, первісне значення «відповідний, стосовний; добрий», звідки «відповідний час; (велике річне) свято; рік»;
псл. godъ;
р. бр. год «рік», др. годъ «час; термін», п. gody «бенкет, учта; (заст.) новорічні свята», ч. hod «храмове свято; бенкет», слц. hod «урочистий бенкет; свято», вл. hody «різдво», нл. gody «тс.», болг. годи́на «рік», м. година «тс.», схв. гȏд «свято», слн. gód «пора; стиглість; свято, річниця», стсл. годъ «час»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безгі́ддя
«лихоліття»
безго́да
«негода»
вгі́ддя
«умова»
вгі́дний
«відповідний»
вго́ден
«придатний»
вдогі́дний
«задовільний»
вигіддя
«вигода, привілля»
вигі́дливий
«зручний»
вигі́дний
«зручний»
ви́гідний
«корисний, прибутковий»
ви́гідь
«вигода»
ви́года
«користь; [шинок на рибальських промислах] Я»
виго́ди
ви́годинитися
ви́годити
«догодити»
гід
«тс.»
гі́дний
«вартий чогось»
гідні
«різдво»
года
«передшлюбна угода»
го́ден
«здатний»
годи́льник
«стінний годинник»
годи́н
«кишеньковий годинник»
(к)и]
годи́на
година́р
го́ди́нка
«годинник»
годи́нний
«погідний»
(про погоду)
годи́нник
годинника́р
годинника́рство
годинува́тий
«тс.»
годи́няно
«ясно»
(про погоду)
годиня́р
«годинникар»
годи́ти
го́ді
годли́вість
«справедливість»
го́дний
годови́к
«одноліток»
годови́ни
«роковини»
годови́ще
«річний термін наймитів; рік Ж»
го́дяний
«ясний»
(про погоду)
годя́щий
ѓожий
гожи́ти
«вдаватися, щастити»
догі́дливий
догі́дний
догі́дник
догі́дництво
догі́дця
«прислужник»
дого́да
«догоджання»
дого́дливий
дого́дне
«зручно»
дого́дний
за́годі
«заздалегідь»
за́годя
«тс.»
згі́ддя
«майно»
згі́дливий
«придатний; миролюбний»«згодний; відповідний; придатний»
згі́дно
зго́да
зго́ді
зго́дливий
«миролюбний»
зго́дний
«який дає згоду; придатний»
згодно
«вигідно»
зго́дом
зго́жий
«придатний»
знегі́ддя
«лихо»
знего́да
«тс.»
Ізагода
«заловоляння»
невго́да
«нестатки, нужда»
невго́дний
невгожа́й
«нелюбий»
невѓожий
«такий, якого важко задовольнити, якому важко вгодити»
невдого́да
«незадоволення»
невдого́ддя
«тс.»
невзго́да
«обурення»
невзгоди́на
«лихо, нещастя; неспокійний час Ж»
невигі́дник
«незручний»
не́гід
«негода»
негі́да
«негідник»
негі́дник
негі́дництво
не́гідь
неѓода
негоди́вий
«злий»
не́годиця
«негода»
негодня́
«непотрібні речі, мотлох»
не́годь
«негода; непотрібні речі; бездоріжжя Л»
негодя́й
«нездатна людина»
него́дяний
негодя́щий
негоже
«недобре»
незгі́дник
не́згідь
«незгода»
незгодли́в
«нерішучий»
огідна́ти
«стати гідним; змʼякшити»
огі́дний
«тс.»
огі́дник
«розумний, гарний»
перего́д
«певний час»«за певний час»
(у виразі го́домперего́дом )
перего́да
«перерва»
перего́дом
перегод́я
погі́дє
«погода»
погі́дливий
«погожий»
погі́дний
пого́да
пого́ддя
«сприятливий час»
погоди́на
«погода»
погоди́нний
пого́ді
«пізніше»
пого́дка
«флюгер»
пого́дник
«тс.»
пого́док
«на один рік старший або молодший від брата (сестри)»
погодя́
«тс.»
пого́жий
приго́да
приго́ддя
«роздолля»
пригоди́тися
«трапитися»
приго́дник
«шукач пригод»
приго́дництво
розгода
«незгода»
розгоди́нитися
розго́дний
розпого́дитися
у́гіден
«догідний, зручний»
угі́дний
уго́да
«домовленість; догоджання»
уго́ден
уго́дливий
«тс.; добрий Ж; вартий уваги Ж»
уго́дний
«догідний, зручний»
уго́дник
угодо́вець
угожда́ти
уго́жий
узгі́днювати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ngeh «випадок, вільний час» [(ngae)] | албанська |
together «разом, спільно» | англійська |
год «рік» | білоруська |
годи́на «рік» | болгарська |
hody «різдво» | верхньолужицька |
gadilings «свояк, родич» | готська |
gōþs «добрий» | готська |
ge-gada «товариш, дружина (чоловік)» | давньоанглійська |
gōd | давньоанглійська |
gi-gat «відповідний, стосовний» | давньоверхньонімецька |
gatuling «тс.» | давньоверхньонімецька |
guot | давньоверхньонімецька |
gadhya- «те, що має бути триманим» | давньоіндійська |
годъ «час; термін» | давньоруська |
gada «обʼєднувати» | давньофризька |
*ghed- «досягати» | індоєвропейська |
*ghedh-/ghodh- | індоєвропейська |
gadîgs «здатний; шановний; твердий» | латиська |
gùods «честь, слава» | латиська |
guõdas «честь, слава; частування» | литовська |
година «тс.» | македонська |
gody «тс.» | нижньолужицька |
Gatte «чоловік (дружина)» | німецька |
gätlich «стосовний» | німецька |
Tag «день» (пгерм. *dagha-) | німецька |
gut «тс.» | німецька |
gody «бенкет, учта; (заст.) новорічні свята» | польська |
godъ | праслов’янська |
*žьdati (укр. жда́ти)(Mikl. EW 61; Baudouin de Courtenay PF 3, 471; Потебня РФВ 2, 9) | праслов’янська |
godъ | праслов’янська |
год «рік» | російська |
гȏд «свято» | сербохорватська |
ge-gate «тс.» | середньоверхньнімецька |
gaden «бути відповідним, пасувати» | середньонижньонімецька |
hod «урочистий бенкет; свято» | словацька |
gód «пора; стиглість; свято, річниця» | словенська |
годъ «час» | старослов’янська |
hod «храмове свято; бенкет» | чеська |
gadît «потрапляти, придбавати, зʼявлятися» | ? |
gadîtiês «знаходитися, зʼявлятися» | ? |
год | ? |
гід | ? |
значення «очікуваний день, очікуване свято» | ? |
кореня «тримати, міцно тримати, обʼєднувати» | ? |
звідки «властивий, пристосований, відповідний, згідний» | ? |
го́жма «безперервно, весь час»
очевидно, похідне утворення від годи́ти, що могло означати «пильно, безперервно (щось робити для когось)», зокрема в можливому раніше звороті *гожма годити (пор. гульма гуляти «весь час гуляти», ревма ревіти «сильно ревіти» і под);
з української мови [го́жма] запозичене румунською мовою (рум. hójma «безперервно, постійно»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
годи́ти | ? |
означати «пильно, безперервно (щось робити для когось)» | ? |
гожма (пор. гульма гуляти «весь час гуляти», ревма ревіти «сильно ревіти» і под) | ? |
годити (пор. гульма гуляти «весь час гуляти», ревма ревіти «сильно ревіти» і под) | ? |
го́жма (рум. hójma «безперервно, постійно») | ? |
нави́д (у виразі [н. робити] «сприяти»)
результат стягнення незафіксованого виразу *на угід «на догоду», пов’язаного з годи́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*на угід «на догоду» | українська |
годи́ти | українська |
ога́знути «покритись інеєм, обмерзнути» (про дерева)
очевидно, запозичення з чеської мови;
ч. ohа́zeti, ohazovati «покривати, обкидати» є ітеративними формами від ohoditi «покрити», похідного від hoditi «кинути», спорідненого з укр. годи́ти, р. угоди́ть «потрапити, випадково влучити»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
угоди́ть «потрапити, випадково влучити» | російська |
годи́ти | українська |
ohа́zeti | чеська |
ohazovati «покривати, обкидати» | ? |
ohoditi «покрити» | ? |
hoditi «кинути» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України