ГОДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
год «рік»
псл. godъ;
споріднене з снн. gaden «бути відповідним, пасувати», двн. gi-gat «відповідний, стосовний», дангл. ge-gada «товариш, дружина (чоловік)», свн. ge-gate «тс.», нім. Gatte «чоловік (дружина)», нім. gätlich «стосовний», гот. gadilings «свояк, родич», двн. gatuling «тс.», дфриз. gada «обʼєднувати», англ. together «разом, спільно», лтс. gadîgs «здатний; шановний; твердий», gadît «потрапляти, придбавати, зʼявлятися», gadîtiês «знаходитися, зʼявлятися», алб. ngeh [(ngae)]» «випадок, вільний час»;
з іншим ступенем чергування – лит. guõdas «честь, слава; частування», лтс. gùods «честь, слава», гот. gōþs «добрий», дангл. gōd, двн. guot, нім. gut «тс.», іє. *ghedh-/ghodh-, первісне значення «відповідний, стосовний; добрий», звідки «відповідний час; (велике річне) свято; рік»;
дінд. gadhya- «те, що має бути триманим», яке сюди, очевидно, належить (інакше Фасмер І 426), вказує на попереднє значення кореня «тримати, міцно тримати, обʼєднувати», звідки «властивий, пристосований, відповідний, згідний»;
менш імовірне первісне значення «очікуваний день, очікуване свято» при повʼязанні з псл. *žьdati (укр. жда́ти) (Mikl. EW 61; Baudouin de Courtenay PF 3, 471; Потебня РФВ 2, 9);
безпідставні спроби довести германське походження (Hirt РВrВ 23, 33), звʼязок з іє. *ghed- «досягати» (Vaillant RÉS 22, 26 – 27) або спорідненість з нім. Tag «день» (пгерм. *dagha-) при перестановці приголосних у псл. godъ (Machek ESJČ 173; Семереньи ВЯ 1967/4, 17);
звукова форма год замість закономірнішого гід, можливо, зумовлена впливом російської мови;
р. бр. год «рік», др. годъ «час; термін», п. gody «бенкет, учта; (заст.) новорічні свята», ч. hod «храмове свято; бенкет», слц. hod «урочистий бенкет; свято», вл. hody «різдво», нл. gody «тс.», болг. годи́на «рік», м. година «тс.», схв. гȏд «свято», слн. gód «пора; стиглість; свято, річниця», стсл. годъ «час»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безгі́ддя
«лихоліття»
безго́да
«негода»
вгі́ддя
«умова»
вгі́дний
«відповідний»
вго́ден
«придатний»
вдогі́дний
«задовільний»
вигіддя
«вигода, привілля»
вигі́дливий
«зручний»
вигі́дний
«зручний»
ви́гідний
«корисний, прибутковий»
ви́гідь
«вигода»
ви́года
«користь; [шинок на рибальських промислах] Я»
виго́ди
ви́годинитися
ви́годити
«догодити»
гід
«тс.»
гі́дний
«вартий чогось»
гідні
«різдво»
года
«передшлюбна угода»
го́ден
«здатний»
годи́льник
«стінний годинник»
годи́н
«кишеньковий годинник»
(к)и]
годи́на
година́р
го́ди́нка
«годинник»
годи́нний
«погідний»
(про погоду)
годи́нник
годинника́р
годинника́рство
годинува́тий
«тс.»
годи́няно
«ясно»
(про погоду)
годиня́р
«годинникар»
годи́ти
го́ді
годли́вість
«справедливість»
го́дний
годови́к
«одноліток»
годови́ни
«роковини»
годови́ще
«річний термін наймитів; рік Ж»
го́дяний
«ясний»
(про погоду)
годя́щий
ѓожий
гожи́ти
«вдаватися, щастити»
догі́дливий
догі́дний
догі́дник
догі́дництво
догі́дця
«прислужник»
дого́да
«догоджання»
дого́дливий
дого́дне
«зручно»
дого́дний
за́годі
«заздалегідь»
за́годя
«тс.»
згі́ддя
«майно»
згі́дливий
«придатний; миролюбний»«згодний; відповідний; придатний»
згі́дно
зго́да
зго́ді
зго́дливий
«миролюбний»
зго́дний
«який дає згоду; придатний»
згодно
«вигідно»
зго́дом
зго́жий
«придатний»
знегі́ддя
«лихо»
знего́да
«тс.»
Ізагода
«заловоляння»
невго́да
«нестатки, нужда»
невго́дний
невгожа́й
«нелюбий»
невѓожий
«такий, якого важко задовольнити, якому важко вгодити»
невдого́да
«незадоволення»
невдого́ддя
«тс.»
невзго́да
«обурення»
невзгоди́на
«лихо, нещастя; неспокійний час Ж»
невигі́дник
«незручний»
не́гід
«негода»
негі́да
«негідник»
негі́дник
негі́дництво
не́гідь
неѓода
негоди́вий
«злий»
не́годиця
«негода»
негодня́
«непотрібні речі, мотлох»
не́годь
«негода; непотрібні речі; бездоріжжя Л»
негодя́й
«нездатна людина»
него́дяний
негодя́щий
негоже
«недобре»
незгі́дник
не́згідь
«незгода»
незгодли́в
«нерішучий»
огідна́ти
«стати гідним; змʼякшити»
огі́дний
«тс.»
огі́дник
«розумний, гарний»
перего́д
«певний час»«за певний час»
(у виразі го́домперего́дом )
перего́да
«перерва»
перего́дом
перегод́я
погі́дє
«погода»
погі́дливий
«погожий»
погі́дний
пого́да
пого́ддя
«сприятливий час»
погоди́на
«погода»
погоди́нний
пого́ді
«пізніше»
пого́дка
«флюгер»
пого́дник
«тс.»
пого́док
«на один рік старший або молодший від брата (сестри)»
погодя́
«тс.»
пого́жий
приго́да
приго́ддя
«роздолля»
пригоди́тися
«трапитися»
приго́дник
«шукач пригод»
приго́дництво
розгода
«незгода»
розгоди́нитися
розго́дний
розпого́дитися
у́гіден
«догідний, зручний»
угі́дний
уго́да
«домовленість; догоджання»
уго́ден
уго́дливий
«тс.; добрий Ж; вартий уваги Ж»
уго́дний
«догідний, зручний»
уго́дник
угодо́вець
угожда́ти
уго́жий
узгі́днювати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ngeh «випадок, вільний час» [(ngae)] | албанська |
| together «разом, спільно» | англійська |
| год «рік» | білоруська |
| годи́на «рік» | болгарська |
| hody «різдво» | верхньолужицька |
| gadilings «свояк, родич» | готська |
| gōþs «добрий» | готська |
| ge-gada «товариш, дружина (чоловік)» | давньоанглійська |
| gōd | давньоанглійська |
| gi-gat «відповідний, стосовний» | давньоверхньонімецька |
| gatuling «тс.» | давньоверхньонімецька |
| guot | давньоверхньонімецька |
| gadhya- «те, що має бути триманим» | давньоіндійська |
| годъ «час; термін» | давньоруська |
| gada «обʼєднувати» | давньофризька |
| *ghedh-/ghodh- | індоєвропейська |
| *ghed- «досягати» | індоєвропейська |
| gadîgs «здатний; шановний; твердий» | латиська |
| gùods «честь, слава» | латиська |
| guõdas «честь, слава; частування» | литовська |
| година «тс.» | македонська |
| gody «тс.» | нижньолужицька |
| Gatte «чоловік (дружина)» | німецька |
| gätlich «стосовний» | німецька |
| gut «тс.» | німецька |
| Tag «день» (пгерм. *dagha-) | німецька |
| gody «бенкет, учта; (заст.) новорічні свята» | польська |
| godъ | праслов’янська |
| *žьdati (укр. жда́ти)(Mikl. EW 61; Baudouin de Courtenay PF 3, 471; Потебня РФВ 2, 9) | праслов’янська |
| godъ | праслов’янська |
| год «рік» | російська |
| гȏд «свято» | сербохорватська |
| ge-gate «тс.» | середньоверхньнімецька |
| gaden «бути відповідним, пасувати» | середньонижньонімецька |
| hod «урочистий бенкет; свято» | словацька |
| gód «пора; стиглість; свято, річниця» | словенська |
| годъ «час» | старослов’янська |
| hod «храмове свято; бенкет» | чеська |
| gadît «потрапляти, придбавати, зʼявлятися» | ? |
| gadîtiês «знаходитися, зʼявлятися» | ? |
| кореня «тримати, міцно тримати, обʼєднувати» | ? |
| звідки «властивий, пристосований, відповідний, згідний» | ? |
| значення «очікуваний день, очікуване свято» | ? |
| год | ? |
| гід | ? |
гада́ти «думати; ворожити; [згадувати]»
менш переконливе зіставлення (Фасмер І 381; Преобр. І 113–114; Bern. I 288; Эндзелин ЖМНП 1910, липень 202) з дісл. gáta «припущення, підозра, загадка», geta «мова, припущення, віра», гот. bigitan «досягати, знаходити», нвн. vergessen «забувати», гр. χανδάνω «хапаю» (аор. ἔχαδον), лат. prehendo «тс.», praeda (*praiheda) «здобич»;
очевидно, пов’язане з год, годи́ти, р. угоди́ть «попасти», ч. uhodnouti «відгадати», лит. godóti «намагатися, думати», godýti «знаходити чуттям, міркувати», лтс. gãdât «думати, турбуватись, пробувати»;
псл. gadati «думати, передбачати, говорити»;
р. гада́ть «ворожити; робити здогади», бр. гада́ць, др. гадати «думати», п. gadać «розмовляти», ч. hádati «ворожити; думати; відгадувати», слц. hádať «здогадуватись, відгадувати, ворожити», вл. hodać, нл. godaś «радити», болг. гада́я «гадаю, передбачаю, ворожу», м. гата «ворожить», схв. гàтати «ворожити», слн. gádati «допитуватись», стсл. гатати «ворожити» гадати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вга́дно
«можна вгадати»
ви́гадка
вига́дливий
вига́дник
вига́дчик
вига́дько
відга́да
«відгадниця»
відгада́ти
відга́дка
відга́дливий
відга́дник
відга́дувач
відга́дько
га́да́
«гадка; горе, турбота; загадка»
га́даний
га́ди-перега́ди
«роздуми»
га́дка
гадкува́ти
«розмірковувати»
до́гад
догада́ти
«догадатися»
догада́тися
до́га́дка
дога́дливий
до́ганка
«здогад»
за́гад
«наказ»
загада́ти
за́га́дка
загадко́вий
згад
«згадка, нагадування»
згада́ти
зга́дка
здо́гад
здо́га́дка
здога́дливий
здога́дний
навга́д
навдога́д
на́гад
нагада́ти
на́гадка
«нагадування»
на́ганка
«тс.»
назга́д
назуга́д
назуга́дь
нега́дки
ніга́дки
погада́нка
«дума»
пригада́ти
прогада́ти
«помилитися»
ро́згад
«роздум»
розгада́ти
розга́дка
розга́дник
спо́гад
спогада́нка
спогада́ти
«згадати»
спога́дка
угада́ти
уга́дник
уга́дно
«можна вгадати»
уга́дчик
уга́дько
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гада́ць | білоруська |
| гада́я «гадаю, передбачаю, ворожу» | болгарська |
| hodać | верхньолужицька |
| bigitan «досягати, знаходити» | готська |
| χανδάνω «хапаю» (аор. ἔχαδον) | грецька |
| gáta «припущення, підозра, загадка» | давньоісландська |
| гадати «думати» | давньоруська |
| prehendo «тс.» | латинська |
| gãdât «думати, турбуватись, пробувати» | латиська |
| godóti «намагатися, думати» | литовська |
| гата «ворожить» | македонська |
| godaś «радити» | нижньолужицька |
| vergessen «забувати» | нововерхньонімецька |
| gadać «розмовляти» | польська |
| gadati «думати, передбачати, говорити» | праслов’янська |
| угоди́ть «попасти» | російська |
| гада́ть «ворожити; робити здогади» | російська |
| гàтати «ворожити» | сербохорватська |
| hádať «здогадуватись, відгадувати, ворожити» | словацька |
| gádati «допитуватись» | словенська |
| гатати гадати «ворожити»«тс.» | старослов’янська |
| uhodnouti «відгадати» | чеська |
| hádati «ворожити; думати; відгадувати» | чеська |
| geta «мова, припущення, віра» | ? |
| год | ? |
| годи́ти | ? |
| godýti «знаходити чуттям, міркувати» | ? |
ґа́тра «поперечна пилка на тартаку»
отже, первісне значення Gatter – «щось зв’язане»;
нвн. Gátter «грати; рама пилки» зіставляється з нвн. Gatte «чоловік, дружина», пов’язаним з свн. gaten «сходитися, зустрічатися», дангл. geador, (to-)goedere (англ. (to)gether) «разом», псл. godъ, укр. год, годи́на;
запозичення з німецької мови;
п. ст. gatrzysty «ґратчастий», ч. [katr] «грати; поруччя; пилорама», слц. gáter, gátor «механічна пилка для різання дощок», болг. га́тер «велика механічна пилка», м. схв. га́тер «пилорама», слн. gáter «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́тра
«велика теслярська пилка; поперечна пилка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| (to)gether | англійська |
| га́тер «велика механічна пилка» | болгарська |
| geador | давньоанглійська |
| (to-)goedere | давньоанглійська |
| га́тер «пилорама» | македонська |
| Gátter «грати; рама пилки» | нововерхньонімецька |
| Gatte «чоловік, дружина» | нововерхньонімецька |
| gatrzysty «ґратчастий» | польська |
| godъ | праслов’янська |
| га́тер «пилорама» | сербохорватська |
| gaten «сходитися, зустрічатися» | середньоверхньнімецька |
| gáter «механічна пилка для різання дощок» | словацька |
| gátor «механічна пилка для різання дощок» | словацька |
| gáter «тс.» | словенська |
| год | українська |
| годи́на | українська |
| katr «грати; поруччя; пилорама» | чеська |
ґату́нок
бр- гату́нак «сорт»;
запозичення з польської мови;
n. gatunek «рід, вид; сорт» походить від нвн. Gáttung «тс.», з перетворенням суфікса -ung в -unek за зразком слів із суфіксом -ek (‹*-ъkъ) типу zamek (пор. також rachunek – нвн. Réchnung, kierunek – нвн. Kéhrung);
згодом укр. -унок (як і п. -unek) був застосований як власний словотворчий засіб (укр. (по)цілу́нок, п. sprawunek «(виконання справи) покупка»;
нвн. Gattung походить від gatten «з’єднувати, сполучати; сортувати», похідного від Gatte «чоловік, дружина (‹ взаємопов’язаний)», що виникло з свн. gegate «тс.», генетично пов’язаного з днн. gigado «подібний до когось», дангл. gegada «товариш» і утвореного з префікса ge- (‹пгерм. *ga‹іє. *go-), спорідненого з дінд. ja-, оск. се- (‹іє. *ge-), та основи gate, спорідненої з псл. godъ, укр. год;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґатункува́ти
«сортувати»
кгатунокъ
(1656)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гату́нак «сорт» | білоруська |
| gegada «товариш» | давньоанглійська |
| gate | давньоанглійська |
| ja- | давньоіндійська |
| gigado «подібний до когось» | давньонижньонімецька |
| *go- | індоєвропейська |
| -ung (‹*-ъkъ)(пор. також rachunek -- нвн. Réchnung, kierunek -- нвн. Kéhrung) | німецька |
| Gáttung «тс.» | нововерхньонімецька |
| Réchnung | нововерхньонімецька |
| Kéhrung | нововерхньонімецька |
| Gattung «з’єднувати, сполучати; сортувати» | нововерхньонімецька |
| Gatte «чоловік, дружина (‹ взаємопов’язаний)» | нововерхньонімецька |
| gatten | нововерхньонімецька |
| gatunek «рід, вид; сорт» | польська |
| -unek | польська |
| -ek | польська |
| zamek | польська |
| rachunek | польська |
| kierunek | польська |
| sprawunek «(виконання справи) покупка» | польська |
| *ga- | прагерманська |
| *-ъkъ | праслов’янська |
| godъ | праслов’янська |
| gegate «тс.» | середньоверхньнімецька |
| -унок (як і п. -unek)(укр. (по)цілу́нок | українська |
| поцілу́нок | українська |
| год | українська |
| ge- (‹пгерм. *ga‹іє. *go-) | ? |
| се- (‹іє. *ge-) | ? |
доба́ «день і ніч, 24 години; час; вік; період; епоха»
менш імовірне припущення (Machek ESJČ 121–122; Holub–Lyer 137; Bezlaj ESSJ І 105) про різні шляхи виникнення doba «час» (з псл. *dova, де v › b; *dova пов’язується з гр. дор. δοαν «довго» ‹ ‹δoϜᾱv «тс.») і doba «вид, спосіб» (зіставляється з лит. dabà, a також з гр. δέμας «вид, форма»; припускається заміна m › b за часів балто-слов’янської єдності);
у присудковому значенні «можна, слід» (частіше з запереченням: не подо́ба), [подобе́нство] «можна, слід» (у присудковому значенні), [подобе́нь] «красень», подоби́зна «зовнішність; схожість», [подо́бина, подо́бінь] «тс.» Нед, поді́бний «схожий; [гарний]», [подо́бний] «гарний», [подо́бати] «полюбити, облюбувати», подо́батися, подоба́ти, подо́битися «ставати схожим», [подо́бно] «зручно; потрібно», придо́ба (заст.) «вигода», придо́бний (заст.) «вигідний», [приподо́ба] «уподоба» Нед, [припо́добанє] Нед, сподо́бний «гарний», сподо́бати, сподоби́ти, сподоби́тися, [удо́бен] «придатний», [удобе́нний] «тс.», уподо́ба «смак», у присудковому значенні «можна, слід», уподоба́ння, уподо́бний «який подобається», уподі́бнити, уподо́бати;
іє. *dhabh-;
псл. doba «щось стосовне, властиве»;
до семантики пор. год, годи́на, годи́тися, гі́дний і под;
споріднене з лит. dabà «натура, вдача», лтс. daba «тс.», dabât «благоволити», labdabls «гарний на вигляд», можливо, також і лит. dabar «тепер», далі з гот. gadaban «підходити, пасувати», gadofs «дібраний, стосовний»;
р. [до́ба́] «час; вік», бр. до́ба «подібність, схожість; [стан]», др. доба «користь», п. doba «час; період; епоха; 24 години», ст. dob′ «тс.», ч. слц. нл. doba «час; період», вл. doba, dobo «тс.», болг. до́ба «час», м. доба «тс.; вік (людини)», схв. дȍба «час; період; епоха; вік», доб «вік», слн. dôba «тс.», стсл. подоба «прикраса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
діб
«час; вік»
(жін. р.)
добові́
«гроші,що виплачуються за кожну добу перебування у відрядженні»
(субст.)
здіб
«зовнішність»
зді́бний
«розумний, талановитий»
здо́ба
«тс.»
надо́бний
«привабливий, гарний»
невдо́б
«неорна земля»
невдо́б'є
невдо́ба
невдо́бка
«тс.»
неподо́ба
«не слід»
неподо́бистий
«незграбний»
неподо́бливий
неподо́бство
оздо́ба
«прикраса»
оздо́блювати
«прикрашати»
поді́б'є
«подоба»
поді́бність
«схожість»
подо́ба
«тс.; зовнішність; [потреба]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до́ба «подібність, схожість; [стан]» | білоруська |
| до́ба «час» | болгарська |
| doba «тс.» | верхньолужицька |
| dobo «тс.» | верхньолужицька |
| gadaban «підходити, пасувати» | готська |
| доба «користь» | давньоруська |
| *dhabh- | індоєвропейська |
| daba «тс.» | латиська |
| dabà «натура, вдача» | литовська |
| dabar «тепер» | литовська |
| доба «тс.; вік (людини)» | македонська |
| doba «час; період» | нижньолужицька |
| doba «час; період; епоха; 24 години» | польська |
| doba «щось стосовне, властиве» | праслов’янська |
| до́ба́ «час; вік» | російська |
| дȍба «час; період; епоха; вік» | сербохорватська |
| doba «час; період» | словацька |
| dôba «тс.» | словенська |
| подоба «прикраса» | старослов’янська |
| доб «вік» | українська |
| doba «час; період» | чеська |
| doba «час» (з псл. *dova, де v › b; *dova пов’язується з гр. дор. δοαν «довго» ‹ ‹δoϜᾱv «тс.») | ? |
| doba «вид, спосіб» (зіставляється з лит. dabà, a також з гр. δέμας «вид, форма»; припускається заміна m › b за часів балто-слов’янської єдності) | ? |
| год | ? |
| годи́на | ? |
| годи́тися | ? |
| гі́дний | ? |
| dabât «благоволити» | ? |
| labdabls «гарний на вигляд» | ? |
| gadofs «дібраний, стосовний» | ? |
| dob′ «тс.» | ? |
на́гі́дки́ «календула, Calendula officinalis L.» (бот.)
похідне утворення від псл. nogútь «ніготь», видозмінене в результаті деетимологізації і зближення з основою год та ін;
назва зумовлена подібністю сім’янок календули до нігтів;
р. [наги́дка] (з укр.), ноготки́, бр. наго́ткі, [нагаткі́, наго́дкі, но́гцікі], п. nogietek, ч. nehtík, слц. nahatka (з укр.) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гнітик
нагі́дка
нагут
«тс.»
науготки
ногі́тка
ногіток
ногодки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наго́ткі | білоруська |
| нагаткі́ | білоруська |
| наго́дкі | білоруська |
| но́гцікі | білоруська |
| nogietek | польська |
| nogъtь «ніготь» | праслов’янська |
| наги́дка (з укр.) | російська |
| ноготки | російська |
| nahatka «тс.» (з укр.) | словацька |
| год | українська |
| nehtík | чеська |
пого́дити «узгодити»
пов’язане з год (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
не-погди́
«як стій, не готуючись»
погоджа́ти
«мирити, домовляти»
пого́джувальний
пого́джувати
«тс.»
погоди́ти
«сприяти; помирити; домовити; [почекати Нед]»
погоди́тися
«помиритися; ужитися; домовитися»
пого́дитися
«дати згоду, прийти до згоди»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| год | українська |
і́ноді «часом»
українські форми без г є результатом фонетичного спрощення;
Фасмер (II 134) вбачає в -g(ъ)dy, -g(ъ)da узагальнене *k(ъ)da, заперечуючи, як і Славський, припущення (Schmidt KZ 32, 398; Meillet MSL 13, 29; ОЯ 377) про те, що -g(ъ)da є скороченою формою род. в. одн. від псл. godъ (укр. р. год);
псл. *inъ-g(ъ)dě, (*inъ-g(ъ)dy, *іпъg(ъ)da), утворене з займенника іnъ «один; інший» та формального елемента -g(ъ)dě (-g(ъ)dy, -g(ъ)da), який, очевидно, виник внаслідок контамінації двох часток – -gъ- (-ga-) і -dě (-dy, -da);
р. иногда́, [и́ногды́, инолды́], бр. [іно́гды], др. иногда «колись; одного разу; іншим разом», иногды «перед тим, колись», п. [inegdy, inedy] «іншим часом», ч. [hinedva] «колись, іншим разом», слц. inohda «іншим часом», схв. [инада] «колись», стсл. инъгда, иногда «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́ногді
«тс.»
и́ноді
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іно́гды | білоруська |
| иногда «колись; одного разу; іншим разом» | давньоруська |
| иногды «перед тим, колись» | давньоруська |
| inegdy «іншим часом» | польська |
| inedy «іншим часом» | польська |
| -g(ъ)dy | праслов’янська |
| *k(ъ)da | праслов’янська |
| -g(ъ)da | праслов’янська |
| godъ (укр. р. год) | праслов’янська |
| *inъ-g(ъ)dě | праслов’янська |
| *inъ-g(ъ)dy | праслов’янська |
| *іпъg(ъ)da | праслов’янська |
| іnъ | праслов’янська |
| -g(ъ)dě (-g(ъ)dy | праслов’янська |
| -g(ъ)da) | праслов’янська |
| -gъ- (-ga-) | праслов’янська |
| -dě (-dy, -da) | праслов’янська |
| год | російська |
| иногда́ | російська |
| и́ногды́ | російська |
| и́но́лды́ | російська |
| инада «колись» | сербохорватська |
| inohda «іншим часом» | словацька |
| инъгда «тс.» | старослов’янська |
| год | українська |
| hinedva «колись, іншим разом» | чеська |
тогі́д «минулого року, торік»
складне утворення із займенника то(й) та іменника год «рік», аналогічне до торі́к;
Фонетичні та словотвірні варіанти
передтогі́д(ь)
«позаторік»
тогі́дний
«торішній»
тогі́дь
«тс.»
того́дний
того́дній
того́днішній
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то(й) «рік» | українська |
| торі́к | українська |
| год | українська |
угі́ддя «ділянка орної землі; зручне, сприятливе для чого-небудь місце»
похідне утворення від год, пор. з іншими префіксами [згі́ддя] «майно», [пого́ддя] «сприятливий час»;
р. уго́дье, бр. уго́ддзе;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгі́ддя
«тс.»
вгі́дний
«тс.»
угі́дний
«приємний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уго́ддзе | білоруська |
| уго́дье | російська |
| год | українська |
| пого́ддя «сприятливий час» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України