ГОВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гов (вигук для привернення уваги, знак зупинитися)
результат видозміни фонетично подовженої форми вигука го (го-о-о), вживаного як оклик, щоб звернути увагу, через проміжну фонетичну форму гоў;
п. how (вигук, що передає побоювання, неприємне відчуття; вигук для підняття худоби), ч. hou «увага!», слц. hou (оклик);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгов
«угав, зупинка»
го-гов
(вигук для привернення уваги)
уго́вкати
«заспокоїти, приборкати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| how (вигук, що передає побоювання, неприємне відчуття; вигук для підняття худоби) | польська |
| hou (оклик) | словацька |
| hou «увага!» | чеська |
| го (го-о-о) | ? |
| гоў | ? |
аго́в (вигук оклику, відгуку)
аговкати;
складне слово, утворене з вигуків а1 і гов (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гов | ? |
габо́в (вигук гуцульських дроворубів, який означає вимогу припинити спускання зрубаних дерев)
«стривай» Шух;
можливо, результат фонетичного ускладнення вигуку [гов] «стій; досить»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гов «стій; досить» | ? |
гва (вигук, яким зупиняють волів Mo; -- очевидно, результат видозміни вигуку вва «тс.» під впливом гов «тс.» або злиття двох вигуків гов і вва.-- Див. ще вва, гов.
;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вва | українська |
| гов | українська |
го́втати «уговтувати, уговкувати»
очевидно, результат видозміни дієслова го́вкати, уго́вкувати «тс.», похідного від вигука гов «стій, годі, досить»;
переходові суфіксального -к- в т, який міг статися під впливом асиміляції до дальшого т(и), очевидно, сприяв певний відрив слова в свідомості мовців від вигуку гов;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обго́втати
«зробити покірним»
обго́втатися
«освоїтися»
ого́втати
«зробити покірним; приборкати»
ого́втатися
«освоїтися»
уго́втати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| го́вкати | ? |
| уго́вкувати «тс.» | ? |
| гов «стій, годі, досить» | ? |
| -к- | ? |
| гов | ? |
кінато́в (вигук гуцульських дроворубів при спусканні з гір зрубаних дерев по жолобу, коли дерево опиняється внизу і його відкинуть; сигнал того, що шлях вільний для нового дерева)
неясне;
можливо, утворене на основі уг. kinn ott van «зовні там є», зближеного в останній частині з вигуком гов;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kinn ott van «зовні там є» | угорська |
| гов | українська |
ковби́р «глибока тиха вода»
очевидно, результат контамінації слів [го́в՛ бур] «вир» і ковба́ня (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́вбір
«заросле болото»
ко́вбу́р
«яма у воді, ковбаня; стрімка западина у воді; вікнина (у болоті) Ж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| го́в «вир» | ? |
| бур «вир» | ? |
| ковба́ня | ? |
уга́в (у сполученні без уга́ву «без перерви»)
власне українське утворення, що не має певної етимології;
припускається зв’язок з гові́ти «постити», а також з псл. *gověti «бути спокійним, стриманим»;
укр. угава́ти зіставляється з уго́вкати, уго́втати «заспокоїти» та вигуком гов (РМ 1934 V 204);
Фонетичні та словотвірні варіанти
безуга́вний
«безперервний, невпинний»
вгав
«тс.»
вга́ва
«тс.»
невгава́ти
невгава́юче
невгава́ючий
невга́вний
невга́вно
невгаву́че
невга́ву́чий
невгаву́щий
неуга́вний
неуга́вно
уга́ва
«перешкода, затримка, припинення»
угава́ти
«припиняти робити що-небудь; припинятися, зникати; [затримувати; уповільнювати Бі]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *gověti «бути спокійним, стриманим» | праслов’янська |
| гові́ти «постити» | українська |
| угава́ти | українська |
| уго́втати «заспокоїти» | українська |
| гов | українська |
| уго́вкати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України