ГНІТЮЧОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

гне́сти «гнітити»

псл. gnesti (*gnetǫ);
споріднене з двн. knetan «місити, мʼяти», снн. kneden, дангл. cnedan «тс.», нвн. kneten «давити, топтати, місити, масажувати», дісл. knoða «мʼяти», прус. gnode (‹*gnōtā-) «діжа»;
іє. *gen- «стискати»;
р. гнести́, бр. гне́сці, др. гнести, п. gnieść, ч. hnísti (ст. hnésti), слц. hniesť, нл. gněśiś, полаб. gnitĕ «місить (тісто)», болг. гнетя́ (гнета́) «пригнічую, давлю», м. гнете «набиває; пригнічує», схв. гњèсти, слн. gnésti, стсл. ГNЕСТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́гніт «вижимки»
ви́гніток «тс.»
гнет «гніт»
гнеті́нка «головка сиру»
гнету́ха «пропасниця»
гнетю́чка
гніт «прес; пригноблення»
гніти́ти «давити, бити; гнобити»
гніту́ха
гнітю́чий
гнітю́чка «тс.»
загніток «пригнічений»
на́гніток «мозоль (на нозі)»
при́гнет «тиск»
при́гніт «гноблення»
пригні́ток «прес; пригноблена людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гне́сці білоруська
гнетя́ «пригнічую, давлю» (гнета́) болгарська
cnedan «тс.» давньоанглійська
knetan «місити, мʼяти» давньоверхньонімецька
knoða «мʼяти» давньоісландська
гнести давньоруська
*gen- «стискати» індоєвропейська
гнете «набиває; пригнічує» македонська
gněśiś нижньолужицька
kneten «давити, топтати, місити, масажувати» нововерхньонімецька
gnitĕ «місить (тісто)» полабська
gnieść польська
gnesti (*gnetǫ) праслов’янська
gnode «діжа» (‹*gnōtā-) прусська
гнести́ російська
гњèсти сербохорватська
kneden середньонижньонімецька
hniesť словацька
gnésti словенська
ГNЕСТИ старослов’янська
hnísti (ст. hnésti) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України