ГНІДКО — ЕТИМОЛОГІЯ

гніди́й

псл. [gnědъ];
етимологія не зовсім ясна;
очевидно, утворене за зразком псл. blědъ «блідий» від дієслова gnětiti «запалювати» (укр. гніти́ти (хліб) «підрумʼянювати вогнем»);
первісне значення в такому разі – «який має колір чогось обпаленого, засмаглого» (Kořínek LF 61, 43 – 54);
незадовільне з фонетичного погляду повʼязання з гр. κνĩτα (κνίσσα) «пара, пахощі, запах», ісл. hniss «запах», лат. nīdor «тс.; дим» (Bern. I 312);
непереконливе зіставлення з лат. (g)naevus «родимка» (Petersson Verm. Beitr. 137);
сумнівне твердження Нерінга про звʼязок із псл. *gnida (укр. гни́да), тобто з первісним значенням «який має колір воші» (Schrader Reallexikon І 161);
мало переконливе зіставлення (Маchek ESJČ 171) з ч. snědý «смуглявий», ст. smědy «тс.» і виведення всіх цих форм з *mědý;
р. гнедо́й, бр. гняды́, п. gniady, ч. hnědý «коричневий», слц. hnedý «тс.», схв. [gnjed], слн. gnéd «сорт винограду з синювато-червоними ягодами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гніда́н «гнідий кінь»
гніда́ш
гнідко́ «тс.»
гніду́ля «руда корова»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гняды́ білоруська
κνĩτα «пара, пахощі, запах» (κνίσσα) грецька
hniss «запах» ісландська
nīdor «тс.; дим» латинська
gniady польська
gnědъ праслов’янська
blědъ «блідий» праслов’янська
*gnida (укр. гни́да) праслов’янська
гнедо́й російська
gnjed сербохорватська
hnedý «тс.» словацька
gnéd «сорт винограду з синювато-червоними ягодами» словенська
snědý «смуглявий» чеська
hnědý «коричневий» чеська
gnětiti «запалювати» (укр. гніти́ти (хліб) ?
значенням «який має колір воші» ?
smědy «тс.» ?
*mědý ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України