ГНОБИТЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
гноби́ти
споріднене з дісл. knefill «паля, палиця», двн. knebil «пута, затичка», шв. knabb «кілок», норв. knabbe «красти», knapp «вузький, тісний, короткий», нн. knap «короткий, убогий, незначний», нвн. knapp «вузький, тісний», можливо, також гр. γνάμπτω «кривлю, згинаю»;
менш переконливе зближення з *gonъ, goniti «переслідувати» (Sławski І 300 – 301) або виведення від іє. *ghabh- «брати» через інфіксовані основи *gonb-, *gnob- і под. (Otrębski ZtSlPh 33, 316 – 318);
п. gnębić, ст. gnǫbić (‹*gnobić; – псл. gnobiti, похідне з нульовим ступенем вокалізму в першому складі від іє. *genabh-/*gonabh- «тиснути, давити» (інша форма тієї самої основи в укр. гоно́би́ти «гнобити», гоно́ба «набридання»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гноби́тель
гноби́тельства
пригно́блювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| γνάμπτω «кривлю, згинаю» | грецька |
| knebil «пута, затичка» | давньоверхньонімецька |
| knefill «паля, палиця» | давньоісландська |
| knap «короткий, убогий, незначний» | нижньонімецька |
| knapp «вузький, тісний» | нововерхньонімецька |
| knabbe «красти» | норвезька |
| gnębić | польська |
| knabb «кілок» | шведська |
| knapp «вузький, тісний, короткий» | ? |
| *gonъ | ? |
| goniti «переслідувати» | ? |
| *ghabh- «брати» | ? |
| *gonb- | ? |
| *gnob- | ? |
| гоно́би́ти (‹*gnobić; -- псл. gnobiti, похідне з нульовим ступенем вокалізму в першому складі від іє. *genabh-/*gonabh- «тиснути, давити» (інша форма тієї самої основи в укр. «гнобити», гоно́ба «набридання») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України