ГЛІД — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
глід «Crataegus oxyacantha L., Crataegus monogyna Jacq.» (бот.)
псл. glogъ (українські форми з д типу глід вторинні, виниклі внаслідок дисиміляції);
споріднене з гр. (іон.) γλάσσα «язик», гр. γλѽχες «вусики колосся», γλωχίς «гострий кінець», γλѽσσα, γλώττα «язик»;
і є. *glōgh-: *gləgh- «колючка, щось гостре»;
отже, первісне значення – «колюча рослина»;
менш переконливі інші пояснення: виведення з *iglogъ, нібито спорідненого з igъla (укр. го́лка, рос. игла́] (Brückner KZ 46, 199 – 200), з *dlogъ, повʼязуваного з псл. [*dolka] «вістря, щетина, волос» (Wijk KZ 23, 369), з первісного значення «білий сік» (Соболевский Slavia 5, 442), з праєвропейського субстратного слова, з якого начебто також походить гр. κράταιγος «глід» (Machek LP 2, 145, 152);
р. [глог] «дерен, Cornus sanguinea», [глод, глёд] «глід», бр. болг. м. глог, п. głóg, ч. слц. hloh, вл. hłohonc, нл. głóg, схв. глȍг, слн. głóg «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глидина
глик
гліг
гліди́на
глій
глог
глоги́нька
«ягода глоду»
глогівка
глогува́тий
«колючий, як глід»
глод
глода́вка
«гостра трава з мітелками; тонконіг звичайний, Роа trivialis L.»
глоди́на
глодовина
глодови́нець
«метелик Papilio сrаtaegi»
(ент.)
гложина
глої́на
глот
гльод
грожи́на
«тс.»
оглід
«глід»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
глог | білоруська |
глог | болгарська |
hłohonc | верхньолужицька |
γλάσσα «язик» (іон.) | грецька |
γλѽχες «вусики колосся» | грецька |
κράταιγος «глід» | грецька |
глог | македонська |
głóg | нижньолужицька |
głóg | польська |
glogъ (українські форми з д типу глід вторинні, виниклі внаслідок дисиміляції) | праслов’янська |
*dolka «вістря, щетина, волос» | праслов’янська |
глог «дерен, Cornus sanguinea» | російська |
глȍг | сербохорватська |
hloh | словацька |
głóg «тс.» | словенська |
глод | українська |
глёд «глід» | українська |
hloh | чеська |
γλωχίς «гострий кінець» | ? |
γλѽσσα | ? |
γλώττα «язик» | ? |
*glōgh-: *gləgh- «колючка, щось гостре» | ? |
*iglogъ | ? |
*dlogъ | ? |
значення «білий сік» | ? |
голодовина «плід шипшини»
очевидно, результат видозміни незасвідченої форми *глодовина «тс.», похідної від глід, глоди́на, через зближення з словом го́лод;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
глодовина «тс.» | ? |
глід | ? |
глоди́на | ? |
го́лод | ? |
ізогло́са
запозичення з західноєвропейських мов;
англ. фр. isoglosses, нім. Isoglossen утворено з основ гр. ἴσος «однаковий» і γλωσσα «язик; мова», спорідненого з псл. glogъ «глід», укр. глід;
р. изогло́сса, бр. ізагло́са, п. ч. слц. izoglosa, болг. схв. изогло́са, слн. izoglósa;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
isoglosses | англійська |
ізагло́са | білоруська |
изогло́са | болгарська |
ἴσος «однаковий» | грецька |
γλωσσα «язик; мова» | грецька |
Isoglossen | німецька |
izoglosa | польська |
glogъ «глід» | праслов’янська |
изогло́сса | російська |
изогло́са | сербохорватська |
izoglosa | словацька |
izoglósa | словенська |
глід | українська |
isoglosses | французька |
izoglosa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України