ГЛЯДИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гляді́ти «дивитися; доглядати; стежити; шукати»
значення «дивитися» (звідки й «шукати; доглядати») розвинулося з первісного «блищати» (так само, як у псл. zьrěti, укр. здрі́ти, пор. також укр. зорі́ти «світити(ся)», зори́ти «пильно дивитися»);
псл. *ględěti ‹ ‹ glendētei;
споріднене з лтс. [glendi] «шукай», *glenst (*glendêt) «дивитися, шукати», nuogleñst «побачити, помітити», свн. glinzen «блищати», нвн. Glanz «блиск», норв. glindra «мигати», [gletta] «заглядати», сангл. glenten «кинути погляд», ірл. inglennat «стежать», atgleinn «показує»;
іє. *ghlend- «блищати, дивитися»;
р. гляде́ть, бр. глядзе́ць, др. глядѣти, п. [glądnąć, glądać], ст. glądać, ględać, ч. hleděti, hledati, hlédati, hlídati, слц. hl’adieť, hl’adať, вл. hladać, нл. glědąś, glědnuś, болг. гле́дам, м. гледа, схв. глȅдати, слн. glédati, стсл. ΓΛѦДАΤИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгляд
«увага»
ви́гляд
вигля́дини
«виглядання під час чекання»
ви́глядка
«висока будова, звідки далеко видно»
ви́глядки
«тс.»
гледі́ти
гля
«дивись»
(виг.)
гляд
«погляд»
гля́данка
«торгівля»
гляда́ти
«шукати; виглядати»
гляда́ч
гляди́ло
«дзеркало»
глядівни́й
«спритний, меткий»
гляді́й
«наглядач»
гляді́лище
«видовище»
гляді́нка
«догляд»
гля́дний
«такий, що дивиться; обачний, розсудливий»
глядь
глядько́
«той, хто постійно дивиться»
гля́ти
«глянути»
до́гляд
догляда́льниця
догляда́цький
догля́да́ч
згляд
«погляд»
згляда́тися
«оглядати щось незвичайне»
(на щось)
зглядь
«поблажливість; догляд»
згля́нутися
(над кимось)
на́гляд
нагляда́тель
нагляда́цький
нагля́да́ч
наглядо́вий
на́глядом
«назирці, слідом»
на́глядці
«тс.»
не́глядка
«нероба, ледарка»
ненагля́дний
нео́глядки
«не оглядаючись»
нео́глядком
«тс.»
неогля́дний
непрогля́дний
о́гляд
огляда́льник
огля́да́ч
огля́ди
«огляд; оглядини нареченої»
огля́дини
«тс.»
огля́дка
о́глядка
«огляд»
оглядни́й
«обережний»
О́глядь
«потвора»
пере́гляд
перегляда́ч
перегля́дний
«який легко переглядається»
переглядо́вий
перео́гляд
підгля́дач
підгля́дник
піддо́глядний
«такий, що перебував під наглядом поліції»
підна́глядний
«тс.»
по́гляд
про́гляд
про́глядь
«огляд»
ро́згляд
розгля́дач
розгля́дини
«оглядини нареченого»
розгля́дний
«обережний, завбачливий»
спогляда́льний
спогляда́льник
спогляда́ти
спогляда́ч
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глядзе́ць | білоруська |
| гле́дам | болгарська |
| hladać | верхньолужицька |
| глядѣти | давньоруська |
| *ghlend- «блищати, дивитися» | індоєвропейська |
| inglennat «стежать» | ірландська |
| glendi «шукай» | латиська |
| гледа | македонська |
| glědąś | нижньолужицька |
| glědnuś | нижньолужицька |
| Glanz «блиск» | нововерхньонімецька |
| glindra «мигати» | норвезька |
| glądnąć | польська |
| glądać | польська |
| *ględěti | праслов’янська |
| гляде́ть | російська |
| глȅдати | сербохорватська |
| glenten «кинути погляд» | середньоанглійська |
| glinzen «блищати» | середньоверхньнімецька |
| hl'adieť | словацька |
| hl'adať | словацька |
| glédati | словенська |
| ΓΛѦДАΤИ | старослов’янська |
| hleděti | чеська |
| hledati | чеська |
| hlédati | чеська |
| hlídati | чеська |
| дивитися «дивитися» (звідки й «шукати; доглядати») | ? |
| блищати «блищати» (так само, як у псл. zьrěti, укр. здрі́ти, пор. також укр. зорі́ти «світити(ся) | ? |
| zьrěti | ? |
| здрі́ти «пильно дивитися» | ? |
| зорі́ти «світити(ся)», зори́ти «пильно дивитися» | ? |
| *glenst «дивитися, шукати» (*glendêt) | ? |
| nuogleñst «побачити, помітити» | ? |
| gletta «заглядати» | ? |
| atgleinn «показує» | ? |
| glądać | ? |
| ględać | ? |
глазу́р
запозичення з німецької мови;
нім. Glasúr «глазур» утворене від Glas «скло», повʼязаного, як і англ. glass «тс.», дісл. glǣsa «прикрашати чимсь блискучим», з нім. glänzen «блищати», glinzen «тс.», спорідненими з псл. ględati, укр. гляді́ти, за допомогою романського словотворчого елемента -ur(-) (за зразком нім. Lasúr «лазур; глазур» ‹слат. lasūrium «лазур»);
p. глазу́рь, бр. болг. м. схв. глазу́ра, п. glazura (рідк. glazur ч. р.), ч. вл. glazura, слц. слн. glazura;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глазурува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| glass «тс.» | англійська |
| глазу́ра | білоруська |
| глазу́ра | болгарська |
| glazura | верхньолужицька |
| glǣsa «прикрашати чимсь блискучим» | давньоісландська |
| глазу́ра | македонська |
| Glasúr «глазур» | німецька |
| glänzen «блищати» | німецька |
| glazura (рідк. glazur ч. р.) | польська |
| ględati | праслов’янська |
| глазу́ра | сербохорватська |
| glazura | словацька |
| glazura | словенська |
| гляді́ти | українська |
| glazura | чеська |
| Glas «скло» | ? |
| glinzen «тс.» | ? |
| -ur(-) (за зразком нім. Lasúr «лазур; глазур» ‹слат. lasūrium «лазур») | ? |
| глазу́рь | ? |
гля́дка «садова айстра, Callistephus chinensis Ness.» (бот.)
похідне утворення від гляді́ти, як назва квітки, що має гарний вигляд;
пор. подібне щодо семантики п. ст. hladon «гарний верховий кінь» (очевидно, також з української мови);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hladon «гарний верховий кінь» (очевидно, також з української мови) | польська |
| гляді́ти | ? |
| подібне | ? |
| hladon «гарний верховий кінь» (очевидно, також з української мови) | ? |
гля́нець
нім. Glanz «блиск» споріднене з псл. *ględěti, укр. гляді́ти;
запозичення з німецької мови;
р. гля́нец, (заст.) глянц, бр. гля́нец, п. glans, рідк. діал. glanc, ч. слц. розм. glanc, болг. гланц, схв. глȁнц;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґля́нець
глянс
ґлянс
глянсо́ваний
гля́нсовий
глянсува́ти
глянсува́тий
глянц
ґлянц
гля́нце́ви́й
глянцува́ти
глянцюва́ти
глянцюва́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гля́нец | білоруська |
| гланц | болгарська |
| Glanz «блиск» | німецька |
| glans | польська |
| *ględěti | праслов’янська |
| гля́нец (заст.) | російська |
| глȁнц | сербохорватська |
| glanc | словацька |
| гляді́ти | українська |
| glanc | чеська |
| glanc | ? |
| glanc | ? |
| glanc | ? |
гряди́ло «дзеркало»
результат дисиміляції форми [гляди́ло] «тс.», похідної від гляді́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гляди́ло «тс.» | ? |
| гляді́ти | ? |
огла́диця «ожеледь»
результати видозміни деетимологізованої форми [оле́диця] «тс.», зближеної з основами гла́дкий, угле́діти, гляді́ти;
останні два зближення мотивовані лише фонетично;
Фонетичні та словотвірні варіанти
огле́диця
огля́диця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оле́диця «тс.» | ? |
| гла́дкий | ? |
| угле́діти | ? |
| гляді́ти | ? |
ля (вживається як вставка, пор. «Я ходив ля до него»)
неясне;
можливо, пов’язане з бр. [ля] «бач, глянь», слц. la, нл. laj, lěj, lej, le «тс.» i є результатом редукції та наступної десемантизації вигуку гля, пов’язаного з гляді́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля «бач, глянь» | білоруська |
| laj | нижньолужицька |
| lěj | нижньолужицька |
| lej | нижньолужицька |
| le | нижньолужицька |
| la | словацька |
| гля | українська |
| гляді́ти | українська |
узгля́днювати «брати до уваги, враховувати»
очевидно, адаптоване до української мови запозичення з польської;
п. wzglądnąć, wzglądować, względać «дивитися вгору; дивитися, водити очима, дивитися згори; зважати, звертати увагу, брати до уваги, цінити» пов’язані з wzgląd «погляд», що є префіксальним утворенням від glądać «дивитись» (пор. р. взгляд «погляд»), якому відповідає укр. гляді́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
узгля́дни́ти
узглядня́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wzglądnąć | польська |
| wzglądować | польська |
| względać «дивитися вгору; дивитися, водити очима, дивитися згори; зважати, звертати увагу, брати до уваги, цінити» | польська |
| wzgląd «погляд» | польська |
| glądać «дивитись» (пор. р. взгляд «погляд») | польська |
| взгляд «погляд» | російська |
| гляді́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України