ГЛУПИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
глу́пий «дурний; глухий»
псл. glupъ, очевидно, повʼязане з псл. glumъ (укр. глум) і gluxъ (укр. глухи́й);
первісно, очевидно, обʼєднувало значення «дурний» і «глухий»;
споріднене з дісл. glópr «ідіот», лит. glùšas «дурний»;
необґрунтоване припущення про запозичення з пгерм. *glōpa-, дісл. glópr (Bern. I 309), як і про звʼязок з лит. klùbas «кульгавий» (Machek LP 1, 131 – 132) або з лит. glùmti «втрачати ясність розуму» (Machek ESJČS 132);
лит. glupas «дурний», лтс. glups «тс.», мабуть, з бр. глуп (Skardžius 76);
р. глу́пый, бр. глупя́к «дурень», [самая глу́пась] «північ» (про час), др. глупыи, п. głupi, ч. hloupý, [hlupiti] «затінювати, заглушувати», слц. hlúpy, вл. hłupy, нл. głupy, болг. м. глуп, схв. глуп, слн. glúp, стсл. ГЛОУПЪ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глупа
«північ»
глупа́к
глупа́чество
«дурість»
глупина́
«глушина»
глупо́та́
глу́пощі
глу́пство
глупта́вий
глупта́к
глупува́тий
зглу́патися
«стати безпорадним, зніяковіти»
не́глуп
«великий дурень»
не́голоп
«тс.»
оглу́пати
«оманою звернути розмову на щось інше»
(бесіду)] Ж
оглупі́ти
«стати дурним»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глуп | білоруська |
| глупя́к «дурень» | білоруська |
| глуп | болгарська |
| hłupy | верхньолужицька |
| glópr «ідіот» | давньоісландська |
| glópr | давньоісландська |
| глупыи | давньоруська |
| glups «тс.» | латиська |
| glùšas «дурний» | литовська |
| klùbas «кульгавий» | литовська |
| glùmti «втрачати ясність розуму» | литовська |
| glupas «дурний» | литовська |
| глуп | македонська |
| głupy | нижньолужицька |
| głupi | польська |
| *glōpa- | прагерманська |
| glupъ | праслов’янська |
| glumъ (укр. глум)(укр. глухи́й) | праслов’янська |
| глу́пый | російська |
| глуп | сербохорватська |
| hlúpy | словацька |
| glúp | словенська |
| ГЛОУПЪ | старослов’янська |
| самая «північ» (про час) | українська |
| hlupiti «затінювати, заглушувати» | українська |
| hloupý | чеська |
| значення «дурний» | ? |
| і «глухий» | ? |
глупі́й «Sula bassana Briss.» (орн.)
похідне утворення від глу́пий «дурний»;
таку назву птах дістав за надмірну довірливість і необережність щодо людини (пор. його назви в інших мовах: р. олу́ша, похідне від о́лух, нім. Tölpel букв. «йолоп, дурень», фр. fou de Bassan букв. «басанський дурень»);
р. олушаглупы́ш «Sula»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глупе́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| олушаглупы́ш «Sula» | російська |
| глу́пий «дурний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України