ГЛУМИТЬСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
глум
псл. glumъ «жарт» ‹ *gloum-;
споріднене з дісл. glaumr «гучні веселощі», gleyma «бути веселим; зволікати, забувати», дангл. glēam «жарт, гра», гр. χλεύη «жарт, насміх», Χλευάζω «жартую», лит. gláudoti «жартувати», ст. glaudas «забава», glauda «тс.», лтс. glaudât «жартувати»;
іє. *ghleu- «веселитися, жартувати»;
думка про запозичення з германських мов (Kiparsky GLG 66) неприйнятна;
р. бр. болг. глум, др. глумъ, п. [głum] «знущання, поневіряння», ч. ст. hluma «актор», м. глума «гра актора», схв. глу́ма «весела гра, комедія», слн. glúma «жарт; пустощі; водевіль, фарс», стсл. ГЛОУМЪ «базікання, хвастощі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глуми́льник
глуми́тель
глуми́ти
«вражати, нищити, псувати; [зневажати Ж]»
глу́ми́ти
«приголомшувати»
глуми́тися
глумли́вий
глумо́та
«висміювання»
глумува́ти
оглумі́mu
«збожеволіти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
глум | білоруська |
глум | болгарська |
χλεύη «жарт, насміх» | грецька |
glēam «жарт, гра» | давньоанглійська |
glaumr «гучні веселощі» | давньоісландська |
глумъ | давньоруська |
*ghleu- «веселитися, жартувати» | індоєвропейська |
glaudât «жартувати» | латиська |
gláudoti «жартувати» | литовська |
глума «гра актора» | македонська |
głum «знущання, поневіряння» | польська |
glumъ «жарт» | праслов’янська |
глум | російська |
глу́ма «весела гра, комедія» | сербохорватська |
glúma «жарт; пустощі; водевіль, фарс» | словенська |
ГЛОУМЪ «базікання, хвастощі» | старослов’янська |
hluma «актор» | чеська |
*gloum- | ? |
gleyma «бути веселим; зволікати, забувати» | ? |
Χλευάζω «жартую» | ? |
glaudas «забава» | ? |
glauda «тс.» | ? |
hluma «актор» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України