ГЛОТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
глита́ти
псл. glъtati;
споріднене з лат. glūtus «горлянка», glūtio «ковтаю», двн. kela «горло», нвн. Kehle «тс.», ірл. gelim «пожираю»;
іє. *gel-/*guel- «поглинати», паралельне до *guer- «тс.», до якого зводиться псл. *žerti, укр. же́рти;
р. глота́ть, бр. глыта́ць, др. глътати, п. ст. kłtać, ч. hltati, ст. hltiti, слц. hltat’, вл. hiltać (з ч.), болг. гъ́лтам, м. голта, схв. гỳтати «ковтати», слн. goltáti, стсл. џоглъѱати, поглътити «поглинати, поглинути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глину́ти
глита́й
глитайня́
глита́йство
глита́ня
«глотка»
глот
«ковток»
глота́ти
гло́тка
гло́ткови́й
поглина́ти
погли́нути
проглина́ти
проглину́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глыта́ць | білоруська |
| гъ́лтам | болгарська |
| hiltać (з ч.) | верхньолужицька |
| kela «горло» | давньоверхньонімецька |
| глътати | давньоруська |
| *gel-/*guel- «поглинати» | індоєвропейська |
| gelim «пожираю» | ірландська |
| glūtus «горлянка» | латинська |
| голта | македонська |
| Kehle «тс.» | нововерхньонімецька |
| kłtać | польська |
| glъtati | праслов’янська |
| *žerti | праслов’янська |
| глота́ть | російська |
| гỳтати «ковтати» | сербохорватська |
| hltat' | словацька |
| goltáti | словенська |
| џоглъѱати | старослов’янська |
| же́рти | українська |
| поглътити «поглинати, поглинути» | українська |
| hltati | чеська |
| glūtio «ковтаю» | ? |
| *guer- «тс.» | ? |
| kłtać | ? |
| hltiti | ? |
глота́ «тіснота, тиснява»
псл. [glota] (або *gъlota);
не цілком ясного походження, очевидно, повʼязане з іє. *gele«стискати»;
можливо, сюди ж р. [гло́таться] «мірятись, жеребкуватись» (у грі), дангл. cild «дитина», англ. child «тс.»;
менш імовірний звʼязок з дінд. gaṇáḥ «натовп; безліч» (-n- ‹ -In-) (Fortunatov BB 4, 218; Младенов 102) або дінд. glāúš «пака» (Fortunatov там же);
болг. [гло́та] «зграя, стадо, натовп; домішки в кормі із зерном», м. глотеж «сміття; [бурʼян]», глотка «смітинка; нерівність», схв. глȍта «бідні люди; родина; домішки в збіжжі», слн. glóta «натовп; висівки; бурʼян», цсл. ΓΛΟΤА «натовп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гліт
«тс.»
глі́тний
«тісний, вузький»
глі́тно
«тісно, завізно»
глоти́ти
«тіснити, товпитися»
зглі́тно
«тісно»
зглота́
«збіговисько»
на́гліт
«натиск, тиснява»
переглоти́тися
«стати вільніше, просторіше»
проглоти́тися
«протиснутися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| child «тс.» | англійська |
| гло́та «зграя, стадо, натовп; домішки в кормі із зерном» | болгарська |
| cild «дитина» | давньоанглійська |
| gaṇáḥ «натовп; безліч» (-n- ‹ -In-)(Fortunatov BB 4, 218; Младенов 102) | давньоіндійська |
| glāúš «пака» | давньоіндійська |
| *gele «стискати» | індоєвропейська |
| глотеж «сміття; [бурʼян]» | македонська |
| glota (або *gъlota) | праслов’янська |
| гло́таться «мірятись, жеребкуватись» (у грі) | російська |
| глȍта «бідні люди; родина; домішки в збіжжі» | сербохорватська |
| glóta «натовп; висівки; бурʼян» | словенська |
| глотка «смітинка; нерівність» | українська |
| ΓΛΟΤА «натовп» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України