ГЛОТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

глота́ «тіснота, тиснява»

псл. [glota] (або *gъlota);
не цілком ясного походження, очевидно, повʼязане з іє. *gele«стискати»;
можливо, сюди ж р. [гло́таться] «мірятись, жеребкуватись» (у грі), дангл. cild «дитина», англ. child «тс.»;
менш імовірний звʼязок з дінд. gaṇáḥ «натовп; безліч» (-n- ‹ -In-) (Fortunatov BB 4, 218; Младенов 102) або дінд. glāúš «пака» (Fortunatov там же);
болг. [гло́та] «зграя, стадо, натовп; домішки в кормі із зерном», м. глотеж «сміття; [бурʼян]», глотка «смітинка; нерівність», схв. глȍта «бідні люди; родина; домішки в збіжжі», слн. glóta «натовп; висівки; бурʼян», цсл. ΓΛΟΤА «натовп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гліт «тс.»
глі́тний «тісний, вузький»
глі́тно «тісно, завізно»
глоти́ти «тіснити, товпитися»
зглі́тно «тісно»
зглота́ «збіговисько»
на́гліт «натиск, тиснява»
переглоти́тися «стати вільніше, просторіше»
проглоти́тися «протиснутися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
child «тс.» англійська
гло́та «зграя, стадо, натовп; домішки в кормі із зерном» болгарська
cild «дитина» давньоанглійська
gaṇáḥ «натовп; безліч» (-n- ‹ -In-)(Fortunatov BB 4, 218; Младенов 102) давньоіндійська
glāúš «пака» давньоіндійська
*gele «стискати» індоєвропейська
глотеж «сміття; [бурʼян]» македонська
glota (або *gъlota) праслов’янська
гло́таться «мірятись, жеребкуватись» (у грі) російська
глȍта «бідні люди; родина; домішки в збіжжі» сербохорватська
glóta «натовп; висівки; бурʼян» словенська
глотка «смітинка; нерівність» українська
ΓΛΟΤА «натовп» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України