ГЛОБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідні утворення від незасвідченого *гла́бати «охоплювати, зʼєднувати, зміцнювати» (пор. п. głabać «обіймати, охоплювати, захоплювати»), ітератива від дієслова [гло́бити] «зміцнювати (вал млина); затикати клоччям (ущільнювати щось)»;

отже, первісне значення – «речі, якими охоплюють, обшивають»;

псл. globa, globiti;

споріднене з прус. po-glabū «притулив до серця», лит. glabóti «переховувати, ховати», glebti «стискати, охоплювати», glóbti «стискати, обгортати, обіймати», лтс. glabât «пильнувати; закопувати, переховувати», дісл. klafi «ярмо», снн. klave «тс.», двн. klāftra «сажень», нвн. Klafter «тс.»;

іє. *gel- «стискати, збивати; щось кругле, кулясте»;

р. [гло́ба́] «поперечна балка, жердина», п. [głobik] «клин», [głobić] «скріплювати, стискати, ущільнювати клинами», ч. [hlobiť] «товкти, бити; настирливо просити», ст. hlobiti «утверджувати, зміцнювати, забивати», слц. hlobiť «забивати молотком; збивати щось із дерева», болг. глобя́ «збираю; скріплюю», м. зглоби «збере, складе», схв. углòбити «вставити, увіткнути», зглòбити «тс.»;

очевидно, результат незакономірної гіперистичної видозміни форми [гло́би́ти] «укріплювати клинами (вал у млині)» під впливом п. [głobić] «укріплювати клинами» за зразком фонетичного співвідношення типу п. głowa – укр. голова́;