ГЛОБИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. globa, globiti;

споріднене з прус. po-glabū «притулив до серця», лит. glabóti «переховувати, ховати», glebti «стискати, охоплювати», glóbti «стискати, обгортати, обіймати», лтс. glabât «пильнувати; закопувати, переховувати», дісл. klafi «ярмо», снн. klave «тс.», двн. klāftra «сажень», нвн. Klafter «тс.»;

іє. *gel- «стискати, збивати; щось кругле, кулясте»;

р. [гло́ба́] «поперечна балка, жердина», п. [głobik] «клин», [głobić] «скріплювати, стискати, ущільнювати клинами», ч. [hlobiť] «товкти, бити; настирливо просити», ст. hlobiti «утверджувати, зміцнювати, забивати», слц. hlobiť «забивати молотком; збивати щось із дерева», болг. глобя́ «збираю; скріплюю», м. зглоби «збере, складе», схв. углòбити «вставити, увіткнути», зглòбити «тс.»;

псл. *globti, glabati «гризти; довбати», повʼязане чергуванням голосних із *želbъ (‹*gelb-) «жолоб»;

споріднене з гр. γλάφω «видовбую, вирізую», γλάφυ «печера, грот»;

іє. *gelebh- «скребти, вискрібати порожнину»;

п. wygłobić «видовбати», болг. глоб «очна ямка», [гло́бна] «заглиблюю», [гла́бам] «довбаю», схв. глȁбати «гризти; фрезерувати», слн. glóbatі «довбати; гризти»;

очевидно, через російське і польське посередництво запозичено з німецької мови;

нвн. Kolben (‹двн. kolbo «товстий ціпок») «дрючок; поршень; колба; приклад (рушниці)» споріднене з дісл. kōlfr «спис (для метання); стріла; бульба», псл. globiti, globa, укр. [глоба́] «зігнуте дерево; клин; турбота»;

р. бр. болг. ко́лба, п. kolba, ч. заст. kolba «тс.»;