ГЛИСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

гли́сник «паслін гірко-солодкий, Solanum dulcamara L.» (бот.)

очевидно, назви повʼязані з глист;
мотивація такого звʼязку неясна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

глисняк «плющ звичайний, Hedera helix L.»
глистник «фіалка триколірна, Viola tricolor L. Mak; чистотіл, Chelidonium majus L. Mak»
глистовник
глистя́к
глистян «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
глист ?

глист

;
;
;
;
ЭССЯ 6, 128 – 129;
Bezlaj ESSJ І 147;
Skok 1570;
БЕР 1249;
SchusterŠewc 293 – 294;
Sławski І 284 – 285;
Шанский ЭСРЯ І 4, 93 – 94;
менш обґрунтоване повʼязання (Bern. I 304; Фасмер І 413) з свн. glītan «ковзатися», нвн. gleiten «тс.»;
споріднене з лит. glitùs «слизький, гладкий, липкий», glyte «бурулька, сопля», glìtė, glitìs «слиз, клей», лтс. glita «слиз», glîst «ставати клейким», гр. γλίττον (γλοιόν), «слиз», лат. glis (род. в. glitis) «намул», glūs (род. в. glūtis) «клей», свн. klīster «клейстер», нвн. Kleister» «тс.», дангл. æt-clíþan «приклеюватися», двн. kleta, klette «репʼях», алб. ngjit «клею»;
псл. gli-stъ ‹ *glei-(s)to-s із тим самим коренем, що й у гли́на;
р. глиста́, глист, бр. гліст, п. glista, [glist], ч. hlíst, hlísta, слц. hlísta, вл. hlista, нл. glista, полаб. glaistă, болг. глист, м. глиста, глист, схв. гли́ста, слн. glísta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гли́сни́к «цитварне насіння»
гли́ста́
глистівник «полин, Artemisia»
глистник «тс.; папороть, Aspidium filix mas. Sw; пижмо, Tanacetum vulgare L.»
глистня́к «пижмо»
глистова́нець «тс.»
глисто́к
глистува́тий «схожий на глиста; [заражений глистами Я]»
глистю́к «глист, дощовий червʼяк»
глистя́вити «хворіти на глисти»
глистя́нка «риба з глистами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ngjit «клею» албанська
гліст білоруська
глист болгарська
hlista верхньолужицька
γλίττον (γλοιόν) грецька
æt-clíþan «приклеюватися» давньоанглійська
kleta давньоверхньонімецька
glis «намул» (род. в. glitis) латинська
glita «слиз» латиська
glitùs «слизький, гладкий, липкий» литовська
глиста македонська
glista нижньолужицька
gleiten «тс.» нововерхньонімецька
Kleister» «тс.» нововерхньонімецька
glaistă полабська
glista польська
gli-stъ праслов’янська
глиста́ російська
гли́ста сербохорватська
glītan «ковзатися» середньоверхньнімецька
klīster «клейстер» середньоверхньнімецька
hlísta словацька
glísta словенська
глист українська
glist українська
глист українська
hlíst чеська
hlísta чеська
glyte «бурулька, сопля» ?
glìtė ?
glitìs «слиз, клей» ?
glîst «ставати клейким» ?
glūtis «клей» ?
klette «репʼях» ?
гли́на ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України