ГЛИП — ЕТИМОЛОГІЯ

гли́пати «поглядати»

псл. (сх.) [glipati];
споріднене з свн. glîfen «бути косим», glipfen «ковзатися», снн. glepe (glippe) «тріщина, щілина», норв. glîpa «бути відкритим»;
отже, первісне значення могло бути «мружитися, дивитися, ледве розтуливши повіки»;
помилково виводилось від сгр., нгр. γλέπω «дивлюся» (Фасмер ИОРЯС 12/2, 227; ГСЭ III 48) або від дат. glippe «кліпати очима, дивитися», шв. glippa «часто відкривати» (Bern. I 304; Uhlenbeck AfSlPh 15, 486);
р. [глипа́ть] «дивитися, оглядатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гли́мнути «глянути»
глип (виг.)
глипі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
glippe «кліпати очима, дивитися» датська
γλέπω «дивлюся» новогрецька
glîpa «бути відкритим» норвезька
глипа́ть «дивитися, оглядатися» російська
glîfen «бути косим» середньоверхньнімецька
glepe «тріщина, щілина» (glippe) середньонижньонімецька
glippa «часто відкривати» шведська
glipfen «ковзатися» ?
бути «мружитися, дивитися, ледве розтуливши повіки» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України