ГЛИНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гли́бати «важко махати крилами, повільно летіти; пастися по дсщу О; копати О»
псл. glibati, похідне від gli-bъ «трясовина, багно; грузьке, липке болото», з коренем тим самим, що й у псл. glina (укр. глина), *glьjь (укр. глей), glistъ (укр. глист), *glěnъ› (укр. глінь);
повʼязується також (Skok І 450) з глиб, глибо́кий (псл. glyb‹ *glūb-);
п. (ст.) glnąć (‹*glьbnǫti) «грузнути, вʼязнути, провалюватися в багно, болото», болг. гли́бам «іду по болоту, багну», м. глиби се «грузне, вʼязне», схв. гли́бати «брьохати по болоту, грязюці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глибні́ти
«тс.»
глибну́ти
«втрачати сили»
глинути
«сохнути, пропадати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гли́бам «іду по болоту, багну» | болгарська |
| глиби «грузне, вʼязне» | македонська |
| glnąć «грузнути, вʼязнути, провалюватися в багно, болото» (ст.)(‹*glьbnǫti) | польська |
| glibati | праслов’янська |
| glina (укр. глина) | праслов’янська |
| гли́бати «брьохати по болоту, грязюці» | сербохорватська |
| gli-bъ «трясовина, багно; грузьке, липке болото» | ? |
| *glьjь (укр. глей) | ? |
| glistъ (укр. глист) | ? |
| *glěnъ› (укр. глінь) | ? |
| глиб | ? |
| глибо́кий (псл. glyb‹ *glūb-) | ? |
глита́ти
псл. glъtati;
споріднене з лат. glūtus «горлянка», glūtio «ковтаю», двн. kela «горло», нвн. Kehle «тс.», ірл. gelim «пожираю»;
іє. *gel-/*guel- «поглинати», паралельне до *guer- «тс.», до якого зводиться псл. *žerti, укр. же́рти;
р. глота́ть, бр. глыта́ць, др. глътати, п. ст. kłtać, ч. hltati, ст. hltiti, слц. hltat’, вл. hiltać (з ч.), болг. гъ́лтам, м. голта, схв. гỳтати «ковтати», слн. goltáti, стсл. џоглъѱати, поглътити «поглинати, поглинути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глину́ти
глита́й
глитайня́
глита́йство
глита́ня
«глотка»
глот
«ковток»
глота́ти
гло́тка
гло́ткови́й
поглина́ти
погли́нути
проглина́ти
проглину́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глыта́ць | білоруська |
| гъ́лтам | болгарська |
| hiltać (з ч.) | верхньолужицька |
| kela «горло» | давньоверхньонімецька |
| глътати | давньоруська |
| *gel-/*guel- «поглинати» | індоєвропейська |
| gelim «пожираю» | ірландська |
| glūtus «горлянка» | латинська |
| голта | македонська |
| Kehle «тс.» | нововерхньонімецька |
| kłtać | польська |
| glъtati | праслов’янська |
| *žerti | праслов’янська |
| глота́ть | російська |
| гỳтати «ковтати» | сербохорватська |
| hltat' | словацька |
| goltáti | словенська |
| џоглъѱати | старослов’янська |
| же́рти | українська |
| поглътити «поглинати, поглинути» | українська |
| hltati | чеська |
| glūtio «ковтаю» | ? |
| *guer- «тс.» | ? |
| kłtać | ? |
| hltiti | ? |
гли́на
псл. glina ‹ *gleina (із суфіксом -na ‹ *-nā і коренем тим самим, що і в словах глей, [гливі́ти], глист);
споріднене з гр. γλίνη «клей», дісл. klína «мастити, бруднити», ірл. glenaid «завʼязає», кімр. glynu «завʼязати, застрявати»;
р. др.болг. м. гли́на, бр. гліна, п. нл. glina, ч. hlína, слц. вл. hlina, полаб. glaino, схв. гли́на (гњȕла), слн. glína, стсл. ΓΝИΛА, глиΝЬΝъ «глиняний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глина́рня
глине́ць
«алюміній»
глини́на
«частка глини»
гли́нистий
гли́нисько
гли́нище
гли́ній
«алюміній»
гли́нка
«біла глина»
глинкува́тий
глинь
«тс.»
глиня́к
«глинище»
гли́няний
гли́ня́ни́к
«горщик на глину; [глиняна миска Mo; глинище; продавець глини Я]»
гли́ня́нка
«будівля з глини; [глинище]»
гли́ня́стий
сугли́нистий
су́глинок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гліна | білоруська |
| hlina | верхньолужицька |
| γλίνη «клей» | грецька |
| klína «мастити, бруднити» | давньоісландська |
| glenaid «завʼязає» | ірландська |
| glynu «завʼязати, застрявати» | кімрська |
| гли́на | македонська |
| glina | нижньолужицька |
| glaino | полабська |
| glina | польська |
| glina ‹ *gleina (із суфіксом -na ‹ *-nā і коренем тим самим, що і в словах глей, [гливі́ти], глист) | праслов’янська |
| гли́на | російська |
| гли́на (гњȕла) | сербохорватська |
| hlina | словацька |
| glína | словенська |
| ΓΝИΛА | старослов’янська |
| глиΝЬΝъ «глиняний» | українська |
| hlína | чеська |
| гли́на | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України