ГЛИВКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гливі́ти «псуватися (про сир)»
похідне утворення від псл. *gliva «вид гриба», субстантивованого прикметника з первісним значенням «слизький, клейкий»;
п. gliwieć, [glewieć] «псуватися» (про сир), ч. (мор.) [hlivěť] «животіти», слц. hlivieť «тс.; гнити; лінуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глева́вий
глеві́ти
«тс.»
гле́віти
«дубіти»
(про варену картоплю)
глевки́й
глевкува́тий
гле́воть
«глевкий хліб»
глевтю́к
глевтя́к
глевтякува́тий
глевча́к
глевя́к
гливкий
гливтякува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gliwieć | польська |
| *gliva «вид гриба» | праслов’янська |
| hlivieť «тс.; гнити; лінуватися» | словацька |
| glewieć «псуватися» (про сир) | українська |
| hlivěť «животіти» (мор.) | чеська |
| значенням «слизький, клейкий» | ? |
гли́ва «сорт груші, бергамот; гриб на дереві, губка; гриб Agaricus ostreatus Jack. Mak; гриб Polyporus Mich. Mak; Polyporus frondosus Fr. Mak; печериця О»
псл. gliva (вид гриба), субстантивований прикметник (пор. укр. гли́вий) з коренем gli- (‹*glei-), тим самим, що й у псл. glina (укр. гли́на), glistь (укр. глист);
споріднене з лит. glĩvės, gléivės «слиз», gleiveti «покриватися слизом», лтс. glíve «цвітіння води, зелений слиз на воді», glīvêt «покриватися слизом», двн. klīwa, klīа «висівки», гр. γλοιός «клейкий»;
первісне значення «ослизлий, клейкий; кольору слизу»;
р. [гли́ва] «сорт груші, бергамот», п. gliwy «кольору цвілі, бруднокаштановий», ч. hlíva «губка на дереві», слц. hliva, нл. gliwk «тс.», схв. гљȕва «тс.; гриб», слн. glíva «гриб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гли́вий
«сіро-жовтий, чорно-жовтий»
(про масть)
гливи́ця
«неслія волотиста, Neslia paniculata Desv.»
(волотяна)] (бот.)
гли́вка
«жовто-коричнева мурашка»
гливни́чка
«вид гриба, Тиbercularia»
загли́вистий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| γλοιός «клейкий» | грецька |
| klīwa | давньоверхньонімецька |
| glíve «цвітіння води, зелений слиз на воді» | латиська |
| glĩvės | литовська |
| gliwk «тс.» | нижньолужицька |
| gliwy «кольору цвілі, бруднокаштановий» | польська |
| gliva (вид гриба) | праслов’янська |
| glina (укр. гли́на) | праслов’янська |
| гли́ва «сорт груші, бергамот» | російська |
| гљȕва «тс.; гриб» | сербохорватська |
| hliva | словацька |
| glíva «гриб» | словенська |
| hlíva «губка на дереві» | чеська |
| gli- (‹*glei-) | ? |
| glistь (укр. глист) | ? |
| gléivės «слиз» | ? |
| gleiveti «покриватися слизом» | ? |
| glīvêt «покриватися слизом» | ? |
| klīа «висівки» | ? |
| значення «ослизлий, клейкий; кольору слизу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України