ГЛИВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гли́ва «сорт груші, бергамот; гриб на дереві, губка; гриб Agaricus ostreatus Jack. Mak; гриб Polyporus Mich. Mak; Polyporus frondosus Fr. Mak; печериця О»
псл. gliva (вид гриба), субстантивований прикметник (пор. укр. гли́вий) з коренем gli- (‹*glei-), тим самим, що й у псл. glina (укр. гли́на), glistь (укр. глист);
споріднене з лит. glĩvės, gléivės «слиз», gleiveti «покриватися слизом», лтс. glíve «цвітіння води, зелений слиз на воді», glīvêt «покриватися слизом», двн. klīwa, klīа «висівки», гр. γλοιός «клейкий»;
первісне значення «ослизлий, клейкий; кольору слизу»;
р. [гли́ва] «сорт груші, бергамот», п. gliwy «кольору цвілі, бруднокаштановий», ч. hlíva «губка на дереві», слц. hliva, нл. gliwk «тс.», схв. гљȕва «тс.; гриб», слн. glíva «гриб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гли́вий
«сіро-жовтий, чорно-жовтий»
(про масть)
гливи́ця
«неслія волотиста, Neslia paniculata Desv.»
(волотяна)] (бот.)
гли́вка
«жовто-коричнева мурашка»
гливни́чка
«вид гриба, Тиbercularia»
загли́вистий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| γλοιός «клейкий» | грецька |
| klīwa | давньоверхньонімецька |
| glíve «цвітіння води, зелений слиз на воді» | латиська |
| glĩvės | литовська |
| gliwk «тс.» | нижньолужицька |
| gliwy «кольору цвілі, бруднокаштановий» | польська |
| gliva (вид гриба) | праслов’янська |
| glina (укр. гли́на) | праслов’янська |
| гли́ва «сорт груші, бергамот» | російська |
| гљȕва «тс.; гриб» | сербохорватська |
| hliva | словацька |
| glíva «гриб» | словенська |
| hlíva «губка на дереві» | чеська |
| gli- (‹*glei-) | ? |
| glistь (укр. глист) | ? |
| gléivės «слиз» | ? |
| gleiveti «покриватися слизом» | ? |
| glīvêt «покриватися слизом» | ? |
| klīа «висівки» | ? |
| значення «ослизлий, клейкий; кольору слизу» | ? |
гливля́к «кажан, лилик, Vespertilio» (зоол.)
очевидно, результат контамінації слів [лиля́к] «кажан» і гли́вий «cipo-жовтий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лиля́к «кажан» | ? |
| гли́вий «cipo-жовтий» | ? |
гриб
етимологія затемнена, єдиної думки щодо походження немає;
лит. grỹbas «гриб», лтс. grĩbas «неїстівний гриб» запозичені з словʼянських мов;
повʼязувалось із *skripъ, укр. [скрип] «гриб» як позначення тугості (скрипучості) грибів (Machek ESJČ 188), з grebǫ «гребу» як позначення того, що виростає (вигрібається) з землі (Jakobson Word 8, 387), з лит. greĩmas «вершки, сметана, слизистий осад» (Фасмер І 457), griebti «збирати молоко» (про соковиту шапинку) (Brückner 163; Holub– Kop. 134), з псл. *gъŗbъ «горб», норв. korpa (korp) «стара кора», ірл. gerbach «зморшка, складка» (Petersson Vgl. sl. Wortst. 12; Schuster-Šewc 341–342), з п. grzybieć «робитися старим або кривим» (Machek ESJČ 188);
виводиться від *glibъ із зміною r › l (Sławski І 373; Moszyński JP 36, 196), яке порівнюється з укр. гли́ва «гриб на дереві, губка», лит. gléima «слиз», gliẽti «мазати, ліпити»;
псл. gribъ;
р. гриб «гриб», [гриб, гри́ба] «губа (частина обличчя)», бр. грыб, п. grzyb, ч. hřib, слц. hrib, вл. hrib, нл. grib «гриб; пухлина у коней», слн. grîb;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гриба́р
«збирач грибів»
гриба́стий
«грибоподібний»
грибни́й
грибни́ця
«частина гриба»
грибовик
«хвороба коней, пухлина»
грибо́виско
«місце, де ростуть гриби»
грибови́ще
«тс.»
грибо́к
гри́бша
«грибниця»
підгри́б
(вид грибів)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грыб | білоруська |
| hrib | верхньолужицька |
| gerbach «зморшка, складка» | ірландська |
| grĩbas «неїстівний гриб» | латиська |
| grỹbas «гриб» | литовська |
| greĩmas «вершки, сметана, слизистий осад» | литовська |
| gléima «слиз» | литовська |
| grib «гриб; пухлина у коней» | нижньолужицька |
| korpa «стара кора» (korp) | норвезька |
| grzybieć «робитися старим або кривим» | польська |
| grzyb | польська |
| *g «горб» | праслов’янська |
| gribъ | праслов’янська |
| гриб «гриб» | російська |
| hrib | словацька |
| grîb | словенська |
| скрип «гриб» | українська |
| гли́ва «гриб на дереві, губка» | українська |
| гриб | українська |
| гри́ба «губа (частина обличчя)» | українська |
| hřib | чеська |
| *skripъ | ? |
| grebǫ «гребу» | ? |
| griebti «збирати молоко» (про соковиту шапинку) | ? |
| *glibъ | ? |
| gliẽti «мазати, ліпити» | ? |
гри́вий «cipo-жовтий, сірий в плямах, гнідий»
очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. griv «сірий в плямах» походить від болг. грив «сірий, сивий», спорідненого з двн. gris «сірий», нвн. grau «тс.» (Младенов 110) або повʼязаного з нгр. γρίβος «сиво-білий», спорідненим з тими самими германськими формами (БЕР І 280);
запозичення могло бути сприйняте в українській мові як фонетичний варіант власного укр. гли́вий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гривко́
«гривни пес»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грив «сірий, сивий» | болгарська |
| gris «сірий» | давньоверхньонімецька |
| grau «тс.» | нововерхньонімецька |
| γρίβος «сиво-білий» | новогрецька |
| griv «сірий в плямах» | румунська |
| гли́вий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України