ГЛЕЙОВИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
глей
псл. [*glьjь]‹*gli-jo-, з тим самим коренем, що й псл. glina (укр. гли́на], glistъ (укр. глист);
~ споріднене з снн. klei «глина», дангл. clǣg «глина; мул», англ. clay, норв. [kli] «тс.», гр. γλία «клей», γλοιά «тс.», γλοιός «липка речовина, клей», лит. glyte «сопля», glìte, glitìs «слиз; клей; сопля», лтс. glìzda «глина, синя глина»;
р. діал. бр. глей, п. glej (із сх.-сл. мов), схв. глȇj «сорт глини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гле́їще
«глинище»
глей
гле́йкий
гле́йник
«вид червʼяка (Tubifex)»
глейови́на
«глиняста земля»
гле́йщик
«відвізник глею в шахті»
глеюва́тий
глий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
clay | англійська |
глей | білоруська |
γλία «клей» | грецька |
clǣg «глина; мул» | давньоанглійська |
glìzda «глина, синя глина» | латиська |
glyte «сопля» | литовська |
kli «тс.» | норвезька |
glej (із сх.-сл. мов) | польська |
*glьjь | праслов’янська |
glina (укр. гли́на], glistъ (укр. глист) | праслов’янська |
глей | російська |
глȇj «сорт глини» | сербохорватська |
klei «глина» | середньонижньонімецька |
γλοιά «тс.» | ? |
γλοιός «липка речовина, клей» | ? |
glìte | ? |
glitìs «слиз; клей; сопля» | ? |
глей | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України