ГИЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. (пн.) [gyčь, gyča, gyčelь], повʼязане, з одного боку, з *gukъ, *gučь, укр. [гук] «стрілка цибулі», бр. гук «росток», п. (каш.) [guč (guča)] «шишка, мозоль», схв. гука «наріст на тілі, на дереві», з другого, – з псл. *gyža, *gyželь «стегно, верхня частина ноги» (пор. укр. ги́жки́ «холодець із свинячих ніг»; пор. також укр. [ги́шель] «голінка»);

пояснення п. giczoł як наслідку контамінації п. giźa з piszczel «велика гомілкова кістка» (Otrębski ŻW 276 – 277) непереконливе;

р. [гичь] «огудина; ботвина», бр. [гіча́н] «гичка», п. giczoł «голінка», giczał, giczeł, [gical, gicol] «тс.», [gicz] «стегно, нога», ст. giczelnik «живокіст (лікарська рослина, застосовувана для лікування зламаної кістки ноги)», ч. (мор.) [hycała] «товста кістка», [hyča] «качан капусти»;

результат видозміни форми [гича́ль] «тс.», спорідненої з ги́чка, очевидно, через зближення із словом [гити́на (ги́та)] «дошка, що становить ⅛ розпиляного і розколеного стовбура дерева; скіпки, дрань»;

запозичення з російської мови;

р. ги́чка утворено від гиг «легкий довгий вузький човен», що походить від нім. Gig «весловий човен капітана» або, як і нім. Gig, безпосередньо від англ. gig «легкий човен», спорідненого з нім. [geigen] «рухатися в різні боки, хитатися»;

припущення про запозичення англійського слова із скандинавських мов (Skeat 212) непереконливе;

бр. гі́чка;