ГИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з турецької мови;

тур. hiç (при заперечному дієслові) «ніщо, нічого; ніскільки, зовсім (не); абсолютно», як і полов. hic, крим.-тат. кар. häč «тс.», походить від перс. hiǰ «ніякий, ніщо»;

болг. хич (із запереченням) «зовсім (не)» (хич не зна́я «зовсім не знаю»), м. ич «зовсім, нічого; ніскільки» (ич немам пари «зовсім не маю грошей»);

псл. (пн.) [gyčь, gyča, gyčelь], повʼязане, з одного боку, з *gukъ, *gučь, укр. [гук] «стрілка цибулі», бр. гук «росток», п. (каш.) [guč (guča)] «шишка, мозоль», схв. гука «наріст на тілі, на дереві», з другого, – з псл. *gyža, *gyželь «стегно, верхня частина ноги» (пор. укр. ги́жки́ «холодець із свинячих ніг»; пор. також укр. [ги́шель] «голінка»);

пояснення п. giczoł як наслідку контамінації п. giźa з piszczel «велика гомілкова кістка» (Otrębski ŻW 276 – 277) непереконливе;

р. [гичь] «огудина; ботвина», бр. [гіча́н] «гичка», п. giczoł «голінка», giczał, giczeł, [gical, gicol] «тс.», [gicz] «стегно, нога», ст. giczelnik «живокіст (лікарська рослина, застосовувана для лікування зламаної кістки ноги)», ч. (мор.) [hycała] «товста кістка», [hyča] «качан капусти»;