ГИРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, повʼязане з [ги́ра] «волосся на голові, чуб», [ги́рка] «верхня частина голови»;

в такому разі первісне значення – «працювати головою, міркувати», як у п. głowić się «ламати собі голову, напружено думати» від głowa «голова»;

непереконливе зближення з [ґерува́ти (гирува́ти)] правити возом, кіньми» (Грінч. І 283, 348);

можливо, через польське посередництво запозичене з німецької мови;

нім. híeráuf «на це; сюди вгору» утворилося з прислівника hier «тут», спорідненого з псл. sь «цей», укр. сей, і прийменника auf «на, вгору», спорідненого з гр. ὕπό «під», дінд. úpa «напроти, до, при»;

польське посередництво було можливе лише в той період, коли в польській мові вигук виступав у формі hyrá і ще зберігав значення, властиве йому в німецькій мові;

п. [hyro] (вигук, яким примушують коня подати назад);