ГИРЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ги́рло
запозичення з східнороманських мов;
рум. gîrlă «гирло; рукав (річки); річка», молд. гы́рлэ «тс.» походять, очевидно, від болг. гъ́рло «горло»;
р. ги́рло;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ги́рла
«провалля»
ґи́рло
гі́рло́
грьло
(1448, 1468)
гырло
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гъ́рло «горло» | болгарська |
| гы́рлэ «тс.» | молдавська |
| ги́рло | російська |
| gîrlă «гирло; рукав (річки); річка» | румунська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України