ГИМН — ЕТИМОЛОГІЯ
гімн
очевидно, через польське посередництво запозичене з латинської мови;
лат. hymnus «хвалебна пісня на честь богів, гімн» походить від етимологічно неясного гр. ὕμνος «урочиста пісня»;
р. гимн, бр. гімн, п. hymn (рідк. himn), ст. hymna (imna), ч. слц. hymna «гімн» (hymnus «церковна пісня урочистого характеру», заст. hymn «тс.»), вл. himna, болг. химн, м. химна, схв. хȗмна, слн. hímna;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гїмны
їмны
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гімн | білоруська |
| химн | болгарська |
| himna | верхньолужицька |
| ὕμνος «урочиста пісня» | грецька |
| hymnus «хвалебна пісня на честь богів, гімн» | латинська |
| химна | македонська |
| hymn (рідк. himn) | польська |
| хȗмна | сербохорватська |
| hymna «гімн»«церковна пісня урочистого характеру»«тс.» (hymnus , заст. hymn ) | словацька |
| hímna | словенська |
| hymna «гімн»«церковна пісня урочистого характеру»«тс.» (hymnus , заст. hymn ) | чеська |
| гимн | ? |
| hymna (imna) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України